Оповідь четверта, з котрої Читач дізнається, як визначити напівпорожня склянка, чи пів повна та розуміє важливість мети

О уславлений численними звитягами Читачу, своїм священним обов'язком вважаю попередити тебе про те, що на численних великих і малих дорогах безмежного Всесвіту трапляються різні люди і наміри їхні не завжди чисті.

Ми могли б про них і не згадувати, аби зайвий раз без потреби не прикликати їх до нашого ґречного товариства, бо, як справедливо зауважує народна мудрість: «Про шакала пригадала, а він вже й тут».

Але, о шановний Читачу, ти, певно, зауважив — мимохідь згадувала я про численні дороги Всесвіту великі та малі. А кількість їх дає нам ґрунтовні підстави авторитетно стверджувати: «Ймовірність того, що будь-яка зі згаданих мною доріг перетнеться з твоїм життєвим шляхом дуже висока». А значить і ймовірність зустріти людину з нечистими намірами теж висока, однак, тут мушу зауважити, що ймовірність зустріти людину із чистими намірами є такою ж само високою.

Певно, о мужній Читачу, від стрімкого виру моїх слів у тебе закрутилася голова. Але це — дрібниці у порівнянні з тим, що трапиться з тобою, коли хтось з мудреців, як ми щойно дізналися ймовірність зустрічі з котрими дуже висока, самовпевнено запитає тебе: «Скажи, людино, чи пів повна ця склянка, чи напівпорожня?» і вкаже своїм, розцяцькованим коштовним перснем, пальцем на, скажімо, 200-ті грамовий гранчак, котрий містить рівно 100 мілілітрів прозорої рідини.

Бачиш, о Читачу, є над чим подумати. І роки летять, наче перелітні птахи у вирій; історія перегортає сторінку за сторінкою; вже й на скронях твоїх білим снігом випав час, а ти все думаєш: «Напівпорожня ця склянка, чи пів повна?». А тим часом кришталева Мрія твоя, о проникливий Читачу, заради котрої ти прийшов сюди, так і залишиться у замкненій скрині, прихована під купою лахміття і ганчір'я буденної метушні.

Чи ти розумієш, від якої підступної пастки я тебе, о шановний Читачу, застерігаю?

А щодо склянки з прозорою рідиною, то відповідь залежить від мети.

Якщо я, до прикладу, наливаю воду у склянку, то моєю метою є наповнити склянку і, значить, на половині цього шляху склянка буде пів повною.

Натомість, коли я виливаю воду зі склянки, то метою моєю є спорожнити її, і з цього випливає висновок, що на половині цього процесу склянка буде напівпорожньою.

— Пхе, невелика мудрість, — зауважиш ти.

О Читачу, не ти перший, хто робить такі глибокодумні, втім, дуже поспішні зауваження. Та якщо ти приділиш нашій бесіді на цю тему ще бодай дрібочку своїх дорогоцінних часу та уваги, я все поясню тобі.

Тут, о мудрий Читачу, йдеться про мету. Адже саме вона визначає і те, як ми її будемо досягати, і те, що нам потрібно для її досягнення, і те, як ми будемо визначати ефективність наших дій у її досягненні.

Отож, о Читачу, визначай чітко мету свою і ти уникнеш будь-яких двозначностей на шляху до її досягнення