Google+

Fuckти про мозги

«Якою буває трава вночі, коли на неї не дивишся?»

Еріх Марія Ремарк, «Чорний обеліск»

У словнику про слово «факт» пишуть: «те, що є матеріалом для певних висновків і відповідає об’єктивній реальності».

З огляду на це нам стануть у нагоді певні факти про головний мозок, чия інтелектуальна життєдіяльність допомагає копірайтеру систематично заробляти собі на булку з маслом.

Однак пригадую я собі, що колись давно про Землю думали як про пляцок, довкола якого кружляє Сонце. І то був факт, що став матеріалом для подальших висновків. Він вважався таким, що відповідає об’єктивній дійсності.

Потім якось Піфагор зробив припущення, що Земля таки кругла. Ще пізніше Галілео Галілей заявив, що Земля обертається довкола Сонця. Таким чином з’явилися нові факти, новий матеріал, нова об’єктивна дійсність для людини.

Подумайте, земля була кругла попри те, що люди вважали її пласким пляцком. Проте для людей вона була таки пляцком, бо вони не знали, що земля все ж кругла.

Чи все ж таки земля була пляцком, але згодом стала круглою?

Якою буває трава вночі, коли на неї не дивишся?

Інакше кажучи, цілком може трапитися так, що всі нижчевикладені факти про коханий наш головний мозок згодом виявляться абсолютною чи відносною нісенітницею. Відтак керуватися ними, робити ті чи інші висновки ризиковано, бо є велика ймовірність піти хибним шляхом у власному розвитку і заблукати серед об’єктів суб’єктивної реальності, наприклад, у трьох соснах.

Звідси логічно виникає таке питання:

— А навіщо тоді оприлюднювати ці факти? Тут, у книзі «Копірайтер. Нормальна анатомія», чи деінде[1].

Я вам скажу, навіщо.

Щоб сумніватися.

Перевірте, випробуйте, переконайтеся і будьте готові змінити свою думку про явище чи об’єкт, про самого себе, врешті.

Властиво, сумнів і допитливість рушії прогресу, а не, як нас наполегливо переконують, конкуренція і змагальність.

Адже спочатку я живу, приймаючи певний стан речей і погоджуючись з ним як з доконаним фактом.

Ну, наприклад: «у сусіда трава зеленіша». Коли я вірю в це, то так воно і буде. А коли ж я припущу думку, що можу мати траву зеленішу за сусідську, то ось він сумнів.

І лише згодом сумнів спонукає до дій, метою яких є створення нового факту: «у мене трава зеленіша, аніж у мого сусіда».

Образно кажучи, сумнів дає згоду на розгляд інших версій об’єктивної реальності, на їх перевірку і згодом чи прийняття, чи ігнорування.

Так, буває, що це призводить до змагання.

Але зауважте, що твердження «у сусіда трава зеленіша» є чинним у будь-якому випадку, незалежно від того, у якого із сусідів трава зеленіша. Тобто, щойно хтось із сусідів стає кращим, сам факт цього стає викликом для іншого сусіда. І в результаті одвічні перегони.

Стоп…

Ставлю три крапки, і хай сумнів вам допоможе.

Врешті, я мав намір записати вам декілька фактів про мозги.

І хай сумнів вам допоможе.

 

Факт 1

Сучасні вчені запевняють, що роботу нашого головного мозку можна сміливо порівнювати зі злагодженою діяльністю 10 000 окремих комп'ютерних мікропроцесорів. І цей факт у тих же вчених викликає щирий подив: «І як це людині вдається відчувати і сприймати себе цілісною особистістю?».

 

Факт 2

Мозок, як і м’язи, чим більше його тренуєш, тим більше він росте і краще функціонує. Інтелектуальна та розумова активність стимулюють продукування нових нейронів та інших клітин, що в цілому, окрім покращення розумової діяльності, зменшує ймовірність виникнення захворювань мозку.

Доведено, що організм створює нові нейрони протягом життя у відповідь на розумову діяльність.

  

Факт 3

На розвиток мозку чудово впливають:

  1. Заняття незнайомою діяльністю;
  2. Спілкування з тими, хто має вищий, аніж ваш, рівень інтелекту;
  3. Нові враження, емоції, відчуття (навіть коли просто вирушити на екскурсію в нове місце чи на відпочинок).
  4. Вивчення нового.
  5. Молитва і медитація, також інші способи зосередження та концентрації уваги. В такому стані мозок працює на рівні дельта хвиль, котрі притаманні для немовлят у перші шість місяців їхнього життя. Також сприйняття інформації людиною проходить без осмислення та аналізу, тобто людина йде від реальності.
  6. Постійні заняття спортом. Вони збільшують кількість капілярів у мозку, що дозволяє доставляти більше кисню та глюкози. Колишні спортсмени з віком втрачають ментальне здоров’я рідше за інших. Виключенням є, напевно, боксери, та представники тих видів спорту, де високий ризик отримати травми голови.
  7. Читання вголос і обговорення прочитаного. Це твердження має більший стосунок до дітей, однак, гадаю, дорослим теж не завадить щось прочитати і обговорити отриману інформацію з друзями.

 

Факт 4

Мозок прокидається довше, аніж інші органи та системи. Дуже корисно окрім дій, що посилюють метаболічні процеси (сніданок, гімнастика), зробити й невеличку розминку для мозку. Наприклад, розгадати кросворд, чи обміркувати парадокс.

Прокинутися мозку зранку і під час робочого дня допомагає позіхання. Під час позіхання ми робимо глибокий вдих, в легені надходить більше повітря і кисню. Останній потрапляє в кров і надходить в головний мозок.

 

Факт 5

Поширена думка, що ми використовуємо лишень 10% від усього потенціалу головного мозку є хибною. Мозок завжди використовує стільки ресурсів, скільки йому потрібно, і ті свої частини, які функціонально компетентні для вирішення поставлених завдань.

Відповідно, стверджувати, що ми використовуємо мозок на 10% — те ж саме, що казати, буцім ми, слухаючи одну радіостанцію, використовуємо можливості радіо на 1%, бо в діапазоні радіочастот є ще 100 радіостанцій.

 

Факт 6

Мозок краще розуміє мову чоловіків, аніж жінок. Чоловічі та жіночі голоси діють на різні ділянки мозку. Жіночі голоси мають ширший діапазон частот і зазвичай лунають на високих.

Словом, людському мозку аби «розшифровувати» сенс того, що каже жінка, доводиться залучати додаткові ресурси.

Навіть люди, що страждають від слухових галюцинацій, частіше чують саме чоловічі голоси.

 

Факт 7

Щоразу як ми кліпаємо, наш мозок працює і тримає речі освітленими, певним чином запам’ятовуючи «картинку». Інакше увесь світ занурювався би у темінь щоразу у той момент, коли ми кліпаємо (близько 20 000 разів на день).

 

Факт 8

Впевненість в успіху навчання може виявитися важливішою, аніж інтелектуальний потенціал. Дослідження доктора Мізерандіно свідчать про те, що переконання у власних здібностях важливіше, аніж їх реальна наявність.

В процесі дослідження 77 дітей 8 і 9 років було виявлено, що «діти, впевнені у своїх здібностях, активніше виявляли цікавість та інтерес, отримували від навчання більше задоволення і краще виконували завдання».

 

Факт 9

З 1993 року у світі живе міф, що музика Моцарта робить немовлят та дітей розумнішими. Насправді, у журналі «Nature» було опубліковано дослідження, згідно з результатами якого 10хвилинне прослуховування творів Моцарта покращувало результати контрольних робіт студентів коледжів. ЗМІ, замінивши «студентів» на «немовлят», швидко зробило новину сенсаційною.

Деякі джерела вказують, що поширення міфу про музику Моцарта було вдалим маркетинговим ходом, позаяк саме публікації про позитивний вплив музики на інтелектуальний розвиток дітей спонукали людей купувати диски із записами Моцарта.

Але разом з цим є дані, що музика покращує процес навчання. Легка фонова мелодія, бажано без слів, полегшує виконання навчальних завдань.

 

Факт 10

Було таке, що у кожного з нас крутилася в голові якась примітивна, можливо тому і дурнувата, мелодія. І відбувалося те прослуховування нав’язливо без нашого бажання. Справа у тому, що мозок у вигляді алгоритму (певної послідовності дій) пам’ятає наш розпорядок дня, починаючи із ранкового сніданку і завершуючи дорогою, якою ми вертаємося додому.

Наявність такого алгоритму робить можливим наше щоденне життя.

Часто мозок автоматично додає почуту мелодію в перелік послідовних дій і вряди-годи відтворює її.

Щось на зразок: 1) вийти з дому; 2) сісти в авто; 3) ввімкнути радіо; 4) почути мелодію. І з певного моменту пункти 3 і 4 стають віртуальними й відбуваються тільки у нашій уяві.

 

Факт 11

Мозок людини має вроджене прагнення до пізнання, тобто цікавість. Та при відсутності відповіді-реакції – задоволення цього прагнення – воно швидко зникає, поступаючись нудьзі.

 

Факт 12

 

Робота пам’яті у мозку дуже відрізняється від тої, що є у комп’ютерах. Машини використовують адресний принцип розміщення і відтворення інформації. Тобто їм достеменно відомо, що на диску Е у теці «Мої документи» є файл «Список завдань». І коли ми хочемо згадати, що ж у тому списку, то відкриваємо його і читаємо.

Натомість пам'ять мозку є контекстною, і працює асоціативно. На вулиці ми бачимо, що дитина їсть морозиво і згадуємо, що забули купити додому десерт.

Загалом, ми оперуємо трьома видами пам’яті: короткострокова, довгострокова, сенсорна.

 

Факт 13

Сміх як процес потребує активності щонайменше п’яти областей мозку:

1.      Ліва частина кори головного мозку аналізує репліку і розбирає її на частини.

2.      Активується велика частина лобної долі, що відповідає за соціальну поведінку.

3.      Права півкуля аналізує сенс жарту.

4.      Потилична доля опрацьовує візуальні сигнали: як люди, що довкола, реагують на жарт.

5.      Рухові області мозку подають сигнал на відповідні м’язи, викликаючи характерні звуки (під час сміху працює 17 м’язів обличчя і 80 м’язів тіла).

 

Факт 14

Мозок людини – найскладніша річ у світі, що відома на сьогоднішній день.

 

Факт 15

Тут об’єднано факти, в основі яких кількісні показники:

  • Сигнали у нервовій системі людини сягають швидкості до 288 км/год.
  • Клітини головного мозку – основні споживачі життєвих ресурсів. Маса мозку усього 2% від маси тіла, однак щосекунди крізь нього проходить 15% усієї крові, і він засвоює 20% кисню та поживних речовин.
  • У мозку приблизно 100 мільярдів нейронів (клітин, що генерують та передають нервові імпульси). Кожний з них у свою чергу пов'язаний із 10 000 інших нейронів.
  • Середня кількість думок, що сновигають у нашій голові протягом дня сягає 70 000.

 

Гадаю, усі ці факти допоможуть досягнути вам більшої ефективності в роботі головного мозку.

Також я припускаю, що існують й інші факти. І якщо такі вам відомі та потрібні, запишіть їх собі у цій книзі.

 

Практична вправа № 17

Сумнівайтеся.




[1] Власне «деінде» Автор і знайшов ті факти, але представив після систематизації і творчого опрацювання.


 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>