Возлюби ближнього свого
- Жов
- 02
- Автор Сергій Трухімович
- Опубліковано в Копірайтер. Нормальна анатомія
«– Ребе, Леві! Чому мене ніхто не любить, особливо дівчата?
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
— Тому що ти сам нікого не любиш, особливо себе»
mso-ansi-language:UK">
Семітський діалог
Під час декількох майстер-класів на тему «Копірайтинг» я пропонував учасникам два варіанти найближчого майбутнього у нашому спільному часо-просторі:
UK">
а. Вільний діалог – учасники самі ставлять цікаві для них запитання чи підіймають певні теми, а тренер відповідає;
б. Заняття пройде традиційно – тренер подає інформацію, згідно свого плану.
Звісно, вони обирали «б». Звісно, я знав, що вони обиратимуть «б», тому також мав для них готовий коментар:
UK">
– Вітаю, ви ще раз підтвердили тезу, що, насправді свобода вибору нікому не потрібна.
mso-ansi-language:UK">
Можливо мої випадки не показові…
UK">
Але ж люди йшли на конкретну тему, чи на конкретного Трухімовича, їх же щось цікавило, вони ж хотіли щось для себе дізнатися, отримати відповіді на певні питання? Чи як?
UK">
Гаразд, не я перший такі експерименти проводжу.
UK">
Складно зараз пригадати, де і коли ця подія трапилася. Однак точно знаю, що було таке.
UK">
Студенти одного закордонного вишу виявили палке бажання мати більше свободи у навчальному процесі: буцім викладачі своїми програмами обмежують їхні можливості і взагалі, наявність самих викладачів – то застарілий авторитарний підхід в освіті.
UK">
Студентам пішли на зустріч – дали можливість навчатися за вільною програмою. І за якийсь час вони почали приходити до своїх викладачів з проханнями та запитаннями на зразок: «А яку книжку краще брати?», «А де знайти те чи те?».
UK">
Словом мало кому зі студентів вдалося самостійно організувати собі повноцінне вивчення необхідних дисциплін.
UK">
Можливо тому, що свобода вибору, як і її модифікація: свобода слова, – це перш за все відповідальність?
UK">
А от ще про вибір згадав.
UK">
Якось до лікаря психотерапевта прийшов чоловік і поскаржився на свою роботу. Звісно, лікар в першу чергу поцікавився, а в чому полягає робота. Чоловік пояснив:
UK">
– Цілісінький день я сиджу перед жолобом. По ньому до мене котяться апельсини. Великі апельсини я маю складати в перший ящик, середні – в другий, а дрібні — в третій.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Та у вас, прошу пана, робота не бий лежачого, – прокоментував почуте лікар.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– На перший погляд так, – погодився чоловік. – Але щомиті мене мучить необхідність робити вибір.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Насправді переважна більшість покупців не знають що вони хочуть купити.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
А деякі чоловіки після покупки автомобіля продовжують дивитися рекламу уже придбаного авто. Аби ще раз утвердитися в тому, що вони зробили правильний вибір.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Тому нам так потрібна реклама.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Попри те, що ми постійно незадоволені тим, як рекламу інтегровано у наше життя.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
А розпочали ми зі свободи, бо шлях до пункту призначення «Вільна людина» починається із прийняття себе, розуміння себе, з любові до себе.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Возлюби ближнього свого як самого себе.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Погляньте на цей імперативний заклик до дій дещо по іншому.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Мені видається, що його слід читати як доконаний факт:
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Ближнього свого я полюблю настільки, наскільки люблю себе самого.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Звідси, аби зрозуміти ступінь чи глибину любові до ближнього, орієнтуюся на себе й звертаюся до себе: «А як я люблю себе? І чи люблю взагалі?».
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Якщо такий шлях надто заплутаний, то, варто слідувати заклику «Возлюби ближнього свого» у його традиційній інтерпретації. Однаково прийдемо до самого себе, оскільки найближчим ближнім до «Я» є «Я[1]», даруйте за тавтологію.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Хто я?
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Копірайтер.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Копірайтер – твоя професія.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Сергій Трухімович.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Це твої ім’я та прізвище.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Людина розумна.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Це означення твого біологічного виду.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Радість і блаженство.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Це твої відчуття.
Tahoma">
– Руки, ноги…
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
– Це твоє тіло.
mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Як бачите, мало кому достеменно відома відповідь на просте питання «хто я?». А хто знає, той, або тихо «преться[2]», або вдає, що не знає, проте однаково тихо собі «преться».
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Китайського мудреця запитали, як він уявляє собі будову світу.
UK">
– Ну, зрозуміло як: – відповів мудрець, – світ – це плаский пляцок, що стоїть на трьох китах. Три кити у свою чергу стоять на великій черепасі, яка стоїть на великому білому слоні.
UK">
– А той слон на чому стоїть? – знову запитали мудреця.
UK">
– А слон стоїть на ще одному білому слоні.
UK">
– А той слон
на чому стоїть?
– Так, щоб ви далі не запитували, я вам скажу: там до самого низу одні білі слони.
UK">
Так само, напевно, і у відповіді на запитання «хто я?» до самісінького низу, якщо такий існує, стоять білі слони.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Годі. Врешті я про інше, але до слова прийшлося. Тому даруйте, що так здалеку підхожу до основної думки цього розділу. Але воно того варте.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Йдемо далі.
Tahoma;mso-ansi-language:UK">
Припустимо, що «Я» – це ситуативне поєднання певних моделей поведінки у межах певного світогляду, сформованого з набору стереотипів, що здатні гнучко пристосовуватися до умов зовнішнього інформаційно-енергетичного простору.
UK">
Чи якось інакше. Врешті, сформулюйте собі самі, або прочитайте деінде. Нас на цей момент цікавить інше:
UK">
Наскільки я люблю цей витвір? Витвір, який щодня прокидається, щось собі думає, приймає якісь рішення і щось там собі робить… Як я до нього ставлюся?
UK">
І розглядаю я оце питання виключно з прагматичного погляду.
UK">
Тому що.
UK">
Все починається з любові до себе. Без фанатизму і без збочень, звичайно.
UK">
І коли я люблю себе, мені з собою добре. Іншими словами досягається певний рівень самодостатності. А в такій ситуації відпадає бажання приміряти на себе чужі долі, інтенсивно обговорювати інших, тобто зникає бажання жити чужим життя, бо цілком влаштовує власне.
UK">
Як на мене самодостатність – щось на зразок, коли я відчуваю, що я видатна особистість, і мені байдуже, чи знають про це інші.
UK">
Отже, перебуваючи в такому стані самодостатності, починаєш краще розуміти інших і бачити в них цінність для себе. І тоді стає цілком природно та зрозуміло – задовольнивши потреби іншого – отримуєш задоволення своїх потреб:
mso-ansi-language:UK">
Вигідний прибутковий взаємообмін.
UK">
Зрозуміло, що не з кожним так вийде. Врешті, з кожним і не треба.
UK">
Але прагматичний взаємообмін – основа усіх природних процесів.
UK">
Головне – точна міра – баланс між дебет/кредит, чи як там в бухгалтерії.
UK">
І от, тоді замість заздрості (також і білої) з’явиться захоплення, а замість конкуренції (також і здорової) – колегіальність. І так далі.
UK">
І от тоді, люблячи себе у «такому як є житті», полюблю «таке як є життя», а воно згодом стане «таке як хочу».
UK">
Так виглядає, принаймні з моєї дзвіниці, що з цього все починається: у нашому конкретному випадку – професія «Копірайтер».
UK">
Самодостатність, внутрішня рівновага і свобода є своєрідною основою, фундаментом. І на ньому згодом зводимо увесь свій світ: особисте життя, професійну діяльність – будь що інше.
UK">
Для практичної наочності наведу наступний приклад.
UK">
Як відбувається навчання психолога? Перші декілька років він займається тим, що вирішує свої внутрішні проблеми чи конфлікти, чи що там в нього є. чи просто вдосконалюється. Тобто він в ролі клієнта.
UK">
А вже, потім, коли психолог, як Професіонал, стає вільним від особистого упередженого ставлення до певних речей, людей, понять, він приступає до засвоєння технік і вже потім працює з клієнтами.
UK">
І от, коли він не позбудеться особистих моментів, то він, переноситиме на клієнта свої проблеми й лікуватиме себе у клієнті, а не клієнта у його Самості.
UK">
Аналогічно, якщо копірайтер матиме особисте упереджене ставлення до чогось і не відставлятиме оте упереджене ставлення під час професійної діяльності, то якість рекламного тексту буде дуже низька. Тобто я пишу для себе, а не для людей.
UK">
Іншими словами, коли я задоволений своїм власним життя, мені стає пофіг до того як живуть інші. І саме така ситуація, як не дивно, допоможе якнайкраще полюбити ближнього свого.
UK">
Парадокс.
UK">
Ну, наприклад, копірайтер виріс у сім’ї, де зловживали алкоголем. В результаті свідомість копірайтера обтяжена сумними спогади й негативними асоціаціями про спиртне. А тут завдання – створити рекламний текст про вино. Складно, напевно, забути свій гіркий досвід й написати щось цікаве, звабливе про виноградний нектар.
Інакше кажучи мені, коли я беруся за цю роботу, в момент такого завдання має бути пофіг мій особистий досвід з алкоголем, якщо цей досвід заважає якісній роботі.
UK">
Цим розділом хочу наголосити, звідки починати, щоб стати успішним копірайтером. З себе. Зі свого стилю життя, зі свого світогляду.
mso-ansi-language:UK">
Досягнення згаданої тут самодостатності процес дуже особистий.
UK">
Тому в межах цієї книги зайвими будуть будь-які поради.
UK">
Хіба індивідуально.
UK">
За гроші, звісно.
UK">
Практична вправа № 7
Знову пишемо у своєму зошиті.
UK">
Продовжуємо, звісно попередні починання.
UK">
І додаємо новий запис.
UK">
Пишемо лист про себе.
UK">
Спочатку чітко зрозумійте, кому ви пишете листа, хто та особа: роботодавець / кохана людина / друг / родичі, байдуже – жива чи мертва.
UK">
Напишіть за що вас варто любити чи просто поважати, чи позитивно ставитися, чи змінити існуючу про вас думку. Якщо бажаєте, оберіть іншу мету, важливо, аби мета і тема листа стосувалися вашої особистості, і чітко обґрунтуйте, чому людина має прийняти вас, чи змінити своє ставлення до вас.
UK">
Якщо складно писати від імені себе, уявіть, що листа цього пише ваш товариш / друг / знайомий.
UK">
Головне розпочніть, а там пишіть як йде.
UK">
Головна перевага в тому, що написаного листа не треба буде відправляти: кидати в скриньку чи надсилати на «мило», але написане доходить до адресата, байдуже – живого чи мертвого. І ви досягнете мети, якщо дійсно цього хочете. Знаєте чому? Бо той адресат живе у вашій голові.
UK">
[1] Деякі Автори, аби уникнути плутанини, використовують два різних поняття «Я» і «Его». Позаяк ми не плануємо вдаватися у детальний розгляд взаємодії «Я» і «Его», то на цьому й зупинимося.
UK">
Корисне чтиво від CRESPO:
Категорії
- БЛОҐОТЕКА
- Конструктивная беззаботность
- Копірайтер. Нормальна анатомія
- НОВИНИ
- СТАТТІ
- Ще 1001 оповідка
Останні публікації
- Фільми для рекламників
- Легендарний посібник-мандрівник повернувся до Львова
- Хмельничани взяли участь у тренінгу Трухімовича «Корови не винні»
- Посібник «Реклама. Конспекти копірайтера» вирушив у всеукраїнську мандрівку
- 17 вересня відправляємо посібник у всеукраїнську мандрівку
Останні коментарі
- Влад до Креатив – наше все або битва між двома офісними будівлями
- Володимир до Фільми для рекламників
- Сергій Трухімович до Оповідь сімдесят третя, у котрій виявляється, що параноя подруга не тільки розвідника, а й селянина
- aweqwe до Оповідь сімдесят третя, у котрій виявляється, що параноя подруга не тільки розвідника, а й селянина
- Nata до Коворкінги України – дослідження Трухімовича