Возлюби ближнього свого

«– Ребе, Леві! Чому мене ніхто не любить, особливо дівчата? mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

— Тому що ти сам нікого не любиш, особливо себе» mso-ansi-language:UK">

Семітський діалог

Під час декількох майстер-класів на тему «Копірайтинг» я пропонував учасникам два варіанти найближчого майбутнього у нашому спільному часо-просторі: UK">

а. Вільний діалог – учасники самі ставлять цікаві для них запитання чи підіймають певні теми, а тренер відповідає;

б. Заняття пройде традиційно – тренер подає інформацію, згідно свого плану.

Звісно, вони обирали «б». Звісно, я знав, що вони обиратимуть «б», тому також мав для них готовий коментар: UK">

– Вітаю, ви ще раз підтвердили тезу, що, насправді свобода вибору нікому не потрібна. mso-ansi-language:UK">

Можливо мої випадки не показові… UK">

Але ж люди йшли на конкретну тему, чи на конкретного Трухімовича, їх же щось цікавило, вони ж хотіли щось для себе дізнатися, отримати відповіді на певні питання? Чи як? UK">

Гаразд, не я перший такі експерименти проводжу. UK">

Складно зараз пригадати, де і коли ця подія трапилася. Однак точно знаю, що було таке. UK">

Студенти одного закордонного вишу виявили палке бажання мати більше свободи у навчальному процесі: буцім викладачі своїми програмами обмежують їхні можливості і взагалі, наявність самих викладачів – то застарілий авторитарний підхід в освіті. UK">

Студентам пішли на зустріч – дали можливість навчатися за вільною програмою. І за якийсь час вони почали приходити до своїх викладачів з проханнями та запитаннями на зразок: «А яку книжку краще брати?», «А де знайти те чи те?». UK">

Словом мало кому зі студентів вдалося самостійно організувати собі повноцінне вивчення необхідних дисциплін. UK">

Можливо тому, що свобода вибору, як і її модифікація: свобода слова, – це перш за все відповідальність? UK">

А от ще про вибір згадав. UK">

Якось до лікаря психотерапевта прийшов чоловік і поскаржився на свою роботу. Звісно, лікар в першу чергу поцікавився, а в чому полягає робота. Чоловік пояснив: UK">

– Цілісінький день я сиджу перед жолобом. По ньому до мене котяться апельсини. Великі апельсини я маю складати в перший ящик, середні – в другий, а дрібні — в третій. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Та у вас, прошу пана, робота не бий лежачого, – прокоментував почуте лікар. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– На перший погляд так, – погодився чоловік. – Але щомиті мене мучить необхідність робити вибір. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Насправді переважна більшість покупців не знають що вони хочуть купити. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

А деякі чоловіки після покупки автомобіля продовжують дивитися рекламу уже придбаного авто. Аби ще раз утвердитися в тому, що вони зробили правильний вибір. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Тому нам так потрібна реклама. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Попри те, що ми постійно незадоволені тим, як рекламу інтегровано у наше життя. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

А розпочали ми зі свободи, бо шлях до пункту призначення «Вільна людина» починається із прийняття себе, розуміння себе, з любові до себе. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Возлюби ближнього свого як самого себе. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Погляньте на цей імперативний заклик до дій дещо по іншому. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Мені видається, що його слід читати як доконаний факт: Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Ближнього свого я полюблю настільки, наскільки люблю себе самого. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Звідси, аби зрозуміти ступінь чи глибину любові до ближнього, орієнтуюся на себе й звертаюся до себе: «А як я люблю себе? І чи люблю взагалі?». Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Якщо такий шлях надто заплутаний, то, варто слідувати заклику «Возлюби ближнього свого» у його традиційній інтерпретації. Однаково прийдемо до самого себе, оскільки найближчим ближнім до «Я» є «Я[1]», даруйте за тавтологію. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Хто я? mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Копірайтер. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Копірайтер – твоя професія. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Сергій Трухімович. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Це твої ім’я та прізвище. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Людина розумна. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Це означення твого біологічного виду. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Радість і блаженство. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Це твої відчуття. Tahoma">

– Руки, ноги… mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

– Це твоє тіло. mso-fareast-font-family:Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Як бачите, мало кому достеменно відома відповідь на просте питання «хто я?». А хто знає, той, або тихо «преться[2]», або вдає, що не знає, проте однаково тихо собі «преться». Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Китайського мудреця запитали, як він уявляє собі будову світу. UK">

– Ну, зрозуміло як: – відповів мудрець, – світ – це плаский пляцок, що стоїть на трьох китах. Три кити у свою чергу стоять на великій черепасі, яка стоїть на великому білому слоні. UK">

– А той слон на чому стоїть? – знову запитали мудреця. UK">

– А слон стоїть на ще одному білому слоні. UK">

– А той слон

на чому стоїть? UK">

– Так, щоб ви далі не запитували, я вам скажу: там до самого низу одні білі слони. UK">

Так само, напевно, і у відповіді на запитання «хто я?» до самісінького низу, якщо такий існує, стоять білі слони. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Годі. Врешті я про інше, але до слова прийшлося. Тому даруйте, що так здалеку підхожу до основної думки цього розділу. Але воно того варте. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Йдемо далі. Tahoma;mso-ansi-language:UK">

Припустимо, що «Я» – це ситуативне поєднання певних моделей поведінки у межах певного світогляду, сформованого з набору стереотипів, що здатні гнучко пристосовуватися до умов зовнішнього інформаційно-енергетичного простору. UK">

Чи якось інакше. Врешті, сформулюйте собі самі, або прочитайте деінде. Нас на цей момент цікавить інше: UK">

Наскільки я люблю цей витвір? Витвір, який щодня прокидається, щось собі думає, приймає якісь рішення і щось там собі робить… Як я до нього ставлюся? UK">

І розглядаю я оце питання виключно з прагматичного погляду. UK">

Тому що. UK">

Все починається з любові до себе. Без фанатизму і без збочень, звичайно. UK">

І коли я люблю себе, мені з собою добре. Іншими словами досягається певний рівень самодостатності. А в такій ситуації відпадає бажання приміряти на себе чужі долі, інтенсивно обговорювати інших, тобто зникає бажання жити чужим життя, бо цілком влаштовує власне. UK">

Як на мене самодостатність – щось на зразок, коли я відчуваю, що я видатна особистість, і мені байдуже, чи знають про це інші. UK">

Отже, перебуваючи в такому стані самодостатності, починаєш краще розуміти інших і бачити в них цінність для себе. І тоді стає цілком природно та зрозуміло – задовольнивши потреби іншого – отримуєш задоволення своїх потреб: mso-ansi-language:UK">

Вигідний прибутковий взаємообмін. UK">

Зрозуміло, що не з кожним так вийде. Врешті, з кожним і не треба. UK">

Але прагматичний взаємообмін – основа усіх природних процесів. UK">

Головне – точна міра – баланс між дебет/кредит, чи як там в бухгалтерії. UK">

І от, тоді замість заздрості (також і білої) з’явиться захоплення, а замість конкуренції (також і здорової) – колегіальність. І так далі. UK">

І от тоді, люблячи себе у «такому як є житті», полюблю «таке як є життя», а воно згодом стане «таке як хочу». UK">

Так виглядає, принаймні з моєї дзвіниці, що з цього все починається: у нашому конкретному випадку – професія «Копірайтер». UK">

Самодостатність, внутрішня рівновага і свобода є своєрідною основою, фундаментом. І на ньому згодом зводимо увесь свій світ: особисте життя, професійну діяльність – будь що інше. UK">

Для практичної наочності наведу наступний приклад. UK">

Як відбувається навчання психолога? Перші декілька років він займається тим, що вирішує свої внутрішні проблеми чи конфлікти, чи що там в нього є. чи просто вдосконалюється. Тобто він в ролі клієнта. UK">

А вже, потім, коли психолог, як Професіонал, стає вільним від особистого упередженого ставлення до певних речей, людей, понять, він приступає до засвоєння технік і вже потім працює з клієнтами. UK">

І от, коли він не позбудеться особистих моментів, то він, переноситиме на клієнта свої проблеми й лікуватиме себе у клієнті, а не клієнта у його Самості. UK">

Аналогічно, якщо копірайтер матиме особисте упереджене ставлення до чогось і не відставлятиме оте упереджене ставлення під час професійної діяльності, то якість рекламного тексту буде дуже низька. Тобто я пишу для себе, а не для людей. UK">

Іншими словами, коли я задоволений своїм власним життя, мені стає пофіг до того як живуть інші. І саме така ситуація, як не дивно, допоможе якнайкраще полюбити ближнього свого. UK">

Парадокс. UK">

Ну, наприклад, копірайтер виріс у сім’ї, де зловживали алкоголем. В результаті свідомість копірайтера обтяжена сумними спогади й негативними асоціаціями про спиртне. А тут завдання – створити рекламний текст про вино. Складно, напевно, забути свій гіркий досвід й написати щось цікаве, звабливе про виноградний нектар.

Інакше кажучи мені, коли я беруся за цю роботу, в момент такого завдання має бути пофіг мій особистий досвід з алкоголем, якщо цей досвід заважає якісній роботі. UK">

Цим розділом хочу наголосити, звідки починати, щоб стати успішним копірайтером. З себе. Зі свого стилю життя, зі свого світогляду. mso-ansi-language:UK">

Досягнення згаданої тут самодостатності процес дуже особистий. UK">

Тому в межах цієї книги зайвими будуть будь-які поради. UK">

Хіба індивідуально. UK">

За гроші, звісно. UK">

Практична вправа № 7

Знову пишемо у своєму зошиті. UK">

Продовжуємо, звісно попередні починання. UK">

І додаємо новий запис. UK">

Пишемо лист про себе. UK">

Спочатку чітко зрозумійте, кому ви пишете листа, хто та особа: роботодавець / кохана людина / друг / родичі, байдуже – жива чи мертва. UK">

Напишіть за що вас варто любити чи просто поважати, чи позитивно ставитися, чи змінити існуючу про вас думку. Якщо бажаєте, оберіть іншу мету, важливо, аби мета і тема листа стосувалися вашої особистості, і чітко обґрунтуйте, чому людина має прийняти вас, чи змінити своє ставлення до вас. UK">

Якщо складно писати від імені себе, уявіть, що листа цього пише ваш товариш / друг / знайомий. UK">

Головне розпочніть, а там пишіть як йде. UK">

Головна перевага в тому, що написаного листа не треба буде відправляти: кидати в скриньку чи надсилати на «мило», але написане доходить до адресата, байдуже – живого чи мертвого. І ви досягнете мети, якщо дійсно цього хочете. Знаєте чому? Бо той адресат живе у вашій голові. UK">

UK">