Оповідь вісімнадцята, в котрій Читач дізнається про що варто думати, коли йому набридає покупець

О Читачу, нехай поперед тебе котиться твоя добра мирська слава. Зважаючи на твою виняткову практичність, не можу оминути я цієї чудової оповідки, згадка про яку у певні моменти мого життя рятувала мене, немов ковток води спраглого мандрівника серед розпеченої пустелі. "Times New Roman";mso-ansi-language:UK">

І ти, одразу зрозумієш мене, о талановитий Читачу, коли скажу я, що так би мовити покупцем моїм (чи клієнтом?) був сонцерівний цар Шіхріяр. Як ти, о шановний Читачу, пам'ятаєш, 1000 і 1 ніч поспіль продавала я йому захоплення від свого красномовства, збирала динари його уваги і задоволення, щоб врешті обміняти їх на свою свободу. "Times New Roman";mso-ansi-language:UK">

І хоча за довгий час спілкування з ним дослідила я Шахріяра досконально і читала його, наче відкриту книгу, все ж інколи було складно втримати рівновагу на тонкому канаті комунікативного обміну. Та щоразу, коли сум мороком огортав моє серце, а ноги зрадливо тремтіли у колінах, немов переполохані зайці, пригадувала я, о рішучий Читачу цю оповідку. "Times New Roman";mso-ansi-language:UK">

Одного разу новий учень запитав Вчителя: "Courier New";mso-ansi-language:UK">

— Вчителю, що робити, коли тобі не подобається покупець? "Courier New";mso-ansi-language:UK">

— Не подобається? — перепитав Вчитель. mso-ansi-language:UK">

—Так, — спохмурнів учень. — Знаєш, буває, що якась людина викликає неприязнь. Зовнішнім виглядом, манерою одягатися, манерою вести себе… mso-ansi-language:UK">

— Цікаво. — сказав Вчитель. — А гроші в нього є? mso-ansi-language:UK">

— Ну… так, напевно… тобто… є звичайно, — трохи розгубився учень. mso-ansi-language:

UK”>

— А буває таке, — запитав Вчитель, — що гроші викликають в тебе неприязнь? mso-ansi-language:UK">

— Гроші? — здивувався учень. — Та ні — гроші мені дуже подобаються. mso-bidi-font-family:"Courier New";mso-ansi-language:UK">

— Ти любиш їх? — уточнив Вчитель. mso-ansi-language:UK">

— Можна й так сказати, — прислухався до себе учень, і обличчя його стало яснішим. – Так, звичайно, дуже люблю. mso-ansi-language:UK">

— Тоді щоразу вирішуй, — сказав Учитель, — що сильніше: твоя любов до грошей чи твоя неприязнь до покупця. mso-ansi-language:UK">

А великому Шахріяру не розповіла я цю оповідку за браком часу, здається. Чи, може не хотіла я відкривати йому свої професійні секрети. Достеменно не пам'ятаю. "Courier New";mso-ansi-language:UK">

Та облишимо, о шановний Читачу, мої спогади, бо з ними треба обережно, адже лишень деяка частка їх смакуватиме тобі, а все інше викличе шлункові розлади. "Courier New";mso-ansi-language:UK">

Ця оповідка, о прагматичний Читачу, наштовхує на іншу думку, щодо визначення ціни власної праці, власного часу. Особливо складно це зробити, коли йдеться про інтелектуальні продукти: ідея; образ; текст; проект чи про послуги, що не мають звиклого матеріального втілення: реклама; психологія; навчання, і котрі, по-перше, не можливо помацати руками, а по-друге, мають відтерміновану в часі результативність (так званий пролонгований ефект). "Courier New";mso-ansi-language:UK">

Наголошую на цьому, о пильний Читачу, щоб ти був уважним у складанні свого прейскуранту, щоб ціна, задекларована тобою, задовольняла тебе, бо інакше згадана мною оповідка не матиме для тебе бажаного ефекту.

"Courier New";mso-ansi-language:UK">