Google+

Оповідь сорок шоста, у котрій Читач отримує задоволення не тільки від досягнення мети

Впевнена, о всезнаючий Читачу, про важливість мети ти чув не одноразово, в тому числі й з моїх вуст. Та разом з цим кожен досвідчений професіонал у своїй справі (не важливо у якій) скаже, що надмірна концентрація на меті тільки шкодить загальному результату.

От, уяви, о шановний Читачу, ніби бачить людина далеко на горизонті гору і має на меті зійти на її вершину. Вершина видається такою близькою… І людина, щоб завжди бачити свою мету, задерши голову і вперіщивши погляд у кінцеву точку своїх мандрів, впевнено крокує вперед. Аж раптом для неї все закінчується — вона падає в яму перед підніжжям гори, бо не помітила того, що робиться в неї під ногами.

Тому, о Читачу, про мету слід час від часу забувати і звертати увагу на дрібні деталі, на сам процес, котрий і забезпечує досягнення мети, звісно, отримуючи від цього задоволення. Адже, коли, до прикладу, випікати коржі з сумом на серці, тяжко зітхаючи, клянучи своє життя, то такий хліб стане радше отрутою, аніж поживою.

Один чоловік хотів подолати страждання і пішов до буддійського храму, аби віднайти Вчителя, який йому в цьому допоможе. Звернувшись до наставника, він запитав:

Майстре, якщо я медитую протягом чотирьох годин в день, скільки потрібно часу на подолання страждання?

Той поглянув на нього і промовив:

Якщо медитуєш протягом чотирьох годин, — можливо, ти досягнеш трансформації за десять років.

Вважаючи, що міг би досягнути більшого успіху, чоловік запитав:

— О Майстре, а якщо я буду медитувати протягом восьми годин в день, скільки потрібно часу на подолання страждання?

Вчитель поглянув на нього та відповів:

Якщо ти будеш медитувати протягом восьми годин в день, можливо, — двадцять років.

— Але чому знадобиться довший термін, якщо я збільшу час медитації? — здивувався чоловік.

Вчитель відповів:

— Ти тут не для того, аби жертвувати радістю чи життям. Ти тут, щоб жити, бути щасливим та любити. Якщо зможеш, постарайся і вкладись у дві години медитації, а ти замість цього говориш про вісім. В результаті втомишся, відволічешся від головного, не будеш насолоджуватися життям. Доклади всіх зусиль і, можливо, зрозумієш, що, незалежно від тривалості медитації, здатний жити, любити і бути щасливим.

Поглянь, о Читачу, кінцева мета цього чоловіка подолання страждання, проміжна — щоденна медитація. І він так прагне зосередитися на своїй меті, що ризикує втратити насолоду від подорожі, від руху, від життя. У нас про таких говорять: «Покажи дурню, як Аллаху молитися, так він і лоба розіб’є».

Чи зможеш ти, о Читачу, долонями, стиснутими в кулаки зачерпнути води з джерела, щоб напитися?

Зайва напруга, надмірна концентрація, наче гучний мотор притлумлюють голос інтуїції. Ти вирішуєш «КУДИ», Всесвіт підказує «ЯК», і цю підказку можливо лишень відчути у спокійному, розслабленому стані із посмішкою на вустах.

Тут доречно згадати Діпака Чопру та його «Сім Духовних Законів Успіху», бо один з них називається «Законом Непривязаності».

Але сам себе покарає той, хто сплутає «непривязаність» (чи іншими словами конструктивну безтурботність, або просто СПОКІЙ) з апатією, неприязню, з байдужістю, з неприйняттям.

 «Довіра до самого себе, а не до того, що тобі вдалося здійснити, — є ключем до успіху».


Post Tagged with

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>