Google+

Оповідь чотирнадцята, у котрій правильно підібрані слова приносять значні прибутки

Як ти, о уважний Читачу, либонь вже помітив, з часу мої 1000 і 1-єї ночі, що зробили мене знаменитою на весь світ, я суттєво збагатила свій лексикон новими для мене словами: реклама; цільова аудиторія; імідж; позиціонування; та іншими конструкціями з літер, бриніння котрих таке звичне твоєму вуху.

І це цілком природно, адже я збираю і складаю ці оповіді для тебе, перемішуючи в одному келиху смачний та поживний напій зі знань, потрібних тобі (чи твоїм учням) на щодень; з тонкощів близькосхідного красномовства; додаючи до них родзинку спалаху натхнення та ентузіазму – спалаху маленького, проте дуже яскравого. Дехто називає це словом інсайт.

І поки ще думки твої, о мудрий і розважливий Читачу плавають немов золоті рибки у чистій воді намірів твоїх довкола поняття «Реклама», розповім тобі наступну оповідку, образно кажучи, нагодую твоїх золотих рибок, нехай Аллах подарує їм міцне здоров’я.

До слова, скільки в тебе золотих рибок? Пам’ятай, кожна з них легко виконує три будь-які бажання. Зауваж, незалежно від того, твої вони чи не твої. Я до того веду, що у твоїй голові, о вельмишановний Читачу, можуть жити чужі бажання, котрі ти сприймаєш за свої. Але це так, між іншим, бо ж я про рекламу.

 

На одній з площ міста, на східцях одного з будинків сидів чоловік. Поряд з ним на бруківці лежали старенький капелюх і шматок картону з написом: «Я сліпий. Допоможіть, будьте ласкаві».

Сталося так, що повз нього проходив рекламіст. Він звернув увагу, що у капелюсі чоловіка лежить лише декілька дрібних копійок. Рекламіст кинув у капелюх ще декілька монет, а потім мовчки взяв шматок картону, витягнув ручку і на зворотній його стороні щось написав, поклав картон новим написом догори на місце і пішов по своїх справах.

Наприкінці дня рекламіст знову проходив повз цього чоловіка. І тепер старенький капелюх чоловіка був наповнений грошами.

Чоловік впізнав його за звуком кроків і поцікавився:

— Ви, напевно, та людина, котра з ранку зупинялася коло мене?

— Так, — підтвердив рекламіст.

— Скажіть, а що ви написали на шматку картону? — запитав чоловік.

— Нічого нового. Я написав те ж саме, про що було написано раніше, але іншими словами, — відповів рекламіст, посміхнувся і пішов далі.

А ті, хто мав добрий зір, читали на шматку картону: «Зараз весна, але я не можу її бачити».

 

Поглянь, о Читачу, хіба це не талановито прості знайомі звиклі, інколи навіть буденні слова у певних обставинах, у певному поєднанні раптом створюють яскравий емоційний образ.

Поглянь, о Читачу одна життєва ситуація постає для нас у різних картинах. І ми краще розуміємо того, хто звертається до нас.

А знаєш, о Читачу, чому у рекламіста так влучно вийшло? Він знав, для кого пише. Сліпий писав для себе, рекламіст же писав для людей.

І такі історії трапляється з нами практично щодня. Маю на увазі, о Читачу, що ми рекламуємо себе, адже ми звертаємося до інших людей з різними повідомленнями усно чи письмово і пропонуємо обміняти свої таланти, здібності чи конкретні плоди нашої праці на гроші чи на потрібні нам товари і послуги. Зрештою, про це вже написано, також і в попередній оповіді.

Тепер я думаю, о вигадливий Читачу, ти розумієш, для чого потрібні копірайтери[1] на цьому білому світі.

 

Так, рекламою можна маніпулювати. А можна і не маніпулювати.



[1] Копірайтер (англ. copywriter) – письменник, котрий створює рекламні повідомлення: оголошення, статті, сценарії.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>