Оповідь п’ята, котра радше схожа на урок геометрії, проте має вагомі практичні наслідки

О Читачу, нехай перебуває над тобою слава Аллаха, допоки яскраво сяє, наче зірка в небі, у твоїй свідомості мій витончений чекан розповіді про склянку з водою, з твого дозволу зміню русло жвавого струмка твоєї уваги і скерую його на те, що колись древні греки назвали стратегією, розуміючи це поняття як комплекс дій, що відповідає на питання «Як досягти мети?».

І саме зараз, серед мальовничих образів картатого, наче святковий халат бухарця, мого асоціативного ряду найяскравіше виблискує спогад про Бірбала, з котрим ти, о Читачу вже знайомий.

Одного разу Акбар, цар Індії зібрав усіх своїх мудреців, звіздарів та радників. Взяв у руки крейду, намалював на дошці лінію і запитав:

— Як зробити цю лінію коротшою не торкаючись до неї?

Довго думали вчені мужі, прицмокували губами, гладили свої довгі бороди, перешіптувалися між собою та хитали головами, але ніяк не могли знайти відповідь на поставлене царем запитання.

Та серед запрошених мудреців був і Бірбал. Він почекав трохи, потім підійшов до дошки, взяв крейду і під намальованою лінією намалював ще одну, але довшу, а отже, зробив попередню — коротшою не торкаючись її, що повністю відповідало умові поставленого царем завдання.

А тепер я запитаю тебе, о уважний Читачу:

— Як зробити когось меншим, слабшим, менш впливовим не втручаючись прямо у його справи?

Правильно, о Читачу — найрозумніший із розумних:

—  Самому стати вищим, сильнішим, більш впливовим. Адже величина і довжина речі відносні.

 Тож не гай дарма часу, запихаючи комусь палиці в колеса,

краще використай той час на власний розвиток і вдосконалення —

та хоч продовжуй читати цю книгу, написану для тебе моєю дбайливою рукою

 Між іншим, Аллах милосердний, о Читачу. І його милосердя простягається так далеко, що тобі дозволено прийти і самому взяти собі того милосердя стільки, скільки ти вважає за потрібне взяти.