Google+

Оповідь третя, з котрої Читач довідається на кого варто розраховувати у подорожі, незалежно від того, як вона називається (життя, турпоїздка, хадж , навчання…)

Довелося мені чути, о шановний Читачу, одну історію, котру доречно згадувати на початку подорожей. А наш шлях, як ти бачиш, щойно розпочався і ще поки знайомі краєвиди милують твої чисті очі, і в їх глибині я помічаю допитливість, цікавість та довіру. І це добре, і я вельми тішуся з того, адже цей факт – красномовне і беззаперечне свідчення того, що недаремно примхлива, наче весняний легіт Доля, нехай і надалі вона буде прихильною до нас, допомогла нам зустріти один одного та разом вирушити у таку далеку мандрівку.

Так от, о любий Читачу, старші і поважні люди, і в мене немає жодних підстав не вірити їм, розповідають про те, що колись жило двоє братів близнюків. І жилося їм не солодко, бо їх рідний батько був затятим п’янчугою. Але це ще півбіди. Другою її половиною було те, що напившись оковитої батько влаштовував у хаті жорстокі погроми – він, приправляючи стусани брудною лайкою, нещадно бив і братів, і їхню матір, свою дружину.

Врешті діти виросли і залишили батьківську оселю. А згодом один з братів став успішним бізнесменом, а другий жорстоким злочинцем.

Перший досягнув висот суспільного визнання, зробив блискучу кар’єру та вважався одним із найбагатших мешканців міста.

Другий вже й навіть перестав опускатися донизу, бо досягнув самісінького дна. На виграшки він грабував і вбивав людей.

Зрозуміло, що влада міста робила усе можливе і не можливе, щоб схопити такого відчайдушного злочинця.

В кінці кінців його упіймали. Відбувся суд. Вироком другому брату за всі його злочини була смертна кара.

Коли злочинець залишав під конвоєм залу суду, допитливі журналісти запитали його:

Скажіть, чому ви стали злочинцем?

Той не забарився з відповіддю:

В мене було важке дитинство. Мій батько сильно пив. І щодня бив мене, мого брата і мою матір. Ким ще я міг стати?

І злочинця повели далі. А всюдисущі журналісти раптом помітили його брата, котрий затримався у залі суду. Вони не втратили нагоди запитати його:

Ось ви багата і видатна людина. Скажіть, як вам вдалося стати такою успішною людиною?

Той не забарився з відповіддю:

В мене було важке дитинство. Мій батько сильно пив. І щодня бив мене, мого брата і мою матір. Ким ще я міг стати?

Не буду, о справедливий Читачу, заперечувати і цілком годжуся з тобою, що інколи самому складно досягнути мети, і доладним прикладом цьому твердженню слугує наша з тобою подорож, втім, щоб знайти когось, варто самому зробити перший крок, а не чекати, поки за тебе це зроблять обставини чи люди.

І, можливо, ти, о Читачу, прекрасно сам це розумієш. Але зауваж, я не повчаю тебе (ні тут, ні далі в книзі), хай боронить мене Аллах від хибних вчинків, а лишень розповідаю гарну оповідку, з допомогою котрої вже твій слухач, о Читачу, зрозуміє, що у цьому житті все залежить тільки від нього і ні від кого більше.

все залежить тільки від тебе і ні від кого більше

Чомусь саме так повторило відлуння.


Post Tagged with

One Response so far.

  1. Латуринський коментує:

    в нашому місті також подібний сценарій…тільки батько – поважний, авторитетний, сімянин, а сини його зовсім протилежності..
    один
    – відомий на всю країну талант, а другий – наркоман 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>