Google+

Оповідь восьма, в котрій лунає слушне запитання: «А хто в домі господар?»

Тепер, о щедрий і добрий Читачу, обплутала мій розум міцним арканом думка, що коли, розповідаючи попередню історію, я промовила «Аліф», то тепер просто зобов’язана сказати «Ба» і донести до твоїх шляхетних вух, о Читачу, наступну історію, котра, і нехай на це буде воля Аллаха, допоможе тобі спокійно провадити далі пошук свого власного скарбу у своєму внутрішньому світі.

   Один єврей прийшов до Магіду з Межиріча і почав скаржитися на те, що йому дошкуляють нечисті думки і блудливі фантазії. Він казав:

— Вони залазять під ярмулку, як хробаки у стиглий плід, копошаться там і заважають думати про хороші і святі речі.

Магід сказав:

— Тобі потрібно поїхати до рабина Зеева з Житомира.

Потрібно, значить потрібно. Рабин Зеев мав корчму недалеко від міста, в одному з сіл. Коли єврей добрався туди, наступила вже ніч. Він постукав. Ніхто не відгукнувся. Він почекав якийсь час і знову став стукати. Пізніше він щосили гримав у двері, але ніхто навіть не запитав у нього:«Хто там?».

А на вулиці холод, вітер, темрява. Подорожанин почав благати:

— Відкрийте, будьте ласкаві! Замерзаю!

У відповідь — тиша. Тоді він крикнув зі злості:

— Та що ж це таке? Невже шкода пустити бідного єврея в дім?!

У відповідь — тиша. Так він і простояв під дверима до самого ранку.

Вранці, нарешті, корчму відчинили.  Єврей зайшов всередину і, дотримуючись поради Магіда, попросив притулку на декілька днів.

Весь цей час господар, рабин Зеев, нічого не говорив, ні про що не запитував. Ані мудрих порад, ані суворих настанов. Єврей же весь час думав, навіщо його послали сюди. І, не знайшовши відповіді, він вирішив поїхати додому.

Коли він вже стояв біля порогу, то сказав господареві:

— Магід, наш вчитель, послав мене до вас, а навіщо я не знаю…

Рабин Зеев з Житомира відповів:

— Я скажу тобі навіщо. Щоб ти зрозумів, що коли людина господар у своєму домі, то жодний незваний гість не ввійде до нього.

 

Чи відчуваєш ти, о могутній Читачу, силу цієї оповіді? Адже Людина і є той дім, сповнений всього, що хоче вона для щасливого та успішного життя. Але ж як дати зі всім своїм численним господарством раду, коли стрімким набігом, наче розбійники, чи пихато, мов нахабний збирач податей, у дім той зухвало вриваються непрохані гості: згубні звички, чужі гасла, не чисті думки, безпідставний страх, надмірний сором та інший непотріб, обліком котрого ти можеш, о докладний Читачу, зайнятися якось на дозвіллі.

 А хто в домі господар?


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>