Google+

Оповідь сімдесят перша, у котрій маленьке непорозуміння бентежить сильно, довго і нудно

071-bulochka

Не знаю як тебе, о щирий Читачу, але мене зовсім не приваблюють надумані і не природні історії, сюжет в яких будується тільки на тому, що хтось комусь чомусь щось до кінця не сказав, чи щось приховує з абсолютно незрозумілої причини.Іншими словами є якесь непорозуміння між добре знайомими людьми і всі вони довкола того непорозуміння ходять усі 999 серій, залучаючи родичів і колег по праці, та дружно шукають чорного кота у чорній кімнаті, якого, як, майже наприкінці, виявляється там і не було ніколи. Хоча все вирішується просто, достатньо щиро і відверто повідомити про певні події чи вчинки.

Ну наприклад: підсунули вороги розвіднику у ліжко кралю, а потім давай його шантажувати — або працюй на нас, або вивісимо компрометуючі тебе світлини в Інтернеті та передамо їх твоїй дружині і керівництву. Все — роботи сценаристам надовго вистачить: від мук сумління головного героя до химерних комбінацій у спробі працювати і на своїх, і на чужих.

— Але ж саме так і буває у житті, — зауважиш ти, о пильний Читачу.

Ото-то ж бо й воно, що буває…

А скринька, як то мовиться, просто відкривається — прийди і скажи:«Мене вербують». І все сюжет вичерпано.

Чоловік та дружина прожили разом 30 років. В день тридцятиріччя спільного життя дружина, як і зазвичай, спекла булку — вона пекла її кожного ранку, це було своєрідною традицією. За сніданком вона розрізала її впоперек, насмарувала маслом обидві частини, та, як і зазвичай, подає чоловікові верхню частину, але на півдорозі її рука зупинилася…

Вона подумала: «В день нашого тридцятиріччя я хочу сам з'їсти цю рум'яну верхню частинку булочки, я про неї мріяла 30 років. Врешті, я 30 років була зразковою дружиною, я виростила йому чудових синів, була вірною і хорошою коханкою, вела господарку, стільки сил і здоров'я віддала нашій родині».

Прийнявши рішення, вона подає нижню частину булочки чоловікові, а в самої рука тремтить — це ж порушення тридцятирічної традиції!

А чоловік взяв булочку та промовив:       

Люба, який безцінний подарунок ти зробила мені сьогодні! 30 років я не їв свою улюблену нижню частину булочки, тому що вважав, що вона справедливо належить тільки тобі.

О, яка самопожертва. Просто таки сага на 368 серій. Сльози заважають говорити.

Бачиш, о Читачу, вони прожили протягом 30-ти років разом і не знали правди, а керувалися вигаданими уявленнями один про одного.

Але то все лірика. Я веду тебе, о практичний Читачу до твоєї цільової аудиторії: покупців та споживачів. Наскільки добре ти їх знаєш? Їхні смаки, їхні уподобання, їхні мрії. Чи відомі тобі їхні потреби та бажання? Чи ти виготовляєш товар виключно для себе?

Нехай не дивує тебе о Читачу, останнє запитання. Існує багато підприємців, які міряють своїм аршином і зовсім не враховують побажання своїх покупців. От і виходить вони пропонують їм верхню частину булочки, а покупці хочуть нижню, тому й не беруть те, що їм пропонують, або беруть під дулом пістолета агресивної та інтенсивної рекламної кампанії.

Нагадаю тобі, о Читачу, «Парадокс Абіліна», який я вже мала щастя озвучувати тобі і щоб ти не завдавав собі клопотів з його пошуком у книзі, цитую його ще раз: 

 «Буває, що люди приймають рішення, базуючись не на тому, що вони самі хочуть, але на тому, що вони думають, що хочуть інші. 

В результаті виходить, що кожний робить щось, що насправді нікому не потрібне» 

Погоджуюся о Читачу, те, що робимо ми має подобатися нам, але також має відповідати й смакам нашої цільової аудиторії.

Мені, до прикладу, о шановний Читачу, подобається багато оповідей, проте для тебе відбираю я лише те, що здатне зацікавити тебе чи принести тобі користь.

Звідки я про це знаю?

Власний досвід, тривалістю у тисяча та одну ніч. Ти знаєш, скільки мух залетіло у відкритий від захоплення моїми казками рот царя Шахріяра? І я не знаю. Але бачила, що вони туди залітали. Тому мені відомо, кому що розповідати. І оповіді мої корисні для тебе і для тих, кому ти їх переповідатимеш згодом.

Сподіваюсь, що і твої товари чи послуги будуть потрібними людям.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>