Google+

Про що і для кого книга “Копірайтер. Нормальна анатомія”

«Моя філософія на разі ще не принесла мені жодних прибутків, проте вже позбавила від багатьох зайвих витрат»

Шопенгауер. Артур

Якось на запитання:

– Хто ваша цільова аудиторія?

Мені відповіли:

– Усі, крім привокзальних бомжів.

 

Перефразую цю репліку і відповім вам на запитання:

– Хто читачі цієї книги?

– Усі, також і привокзальні бомжі.

 Звучить сміливо, безглуздо, абстрактно.

 

Однак, з огляду на дві аксіоми, а саме:

 

  1. Кожен з нас, байдуже, хоче цього чи ні, так чи інакше рекламує себе[1], свій товар, свої послуги, свої риси характеру, свої цінності (також сімейні в колі близьких та далеких родичів), свої погляди, своє… Ну в кого, що є, а інколи й те, чого не є.
  2. А рекламуючи себе, ми створюємо усні, письмові, візуальні рекламні повідомлення, відтак у певні моменти свого життя ми є копірайтерами – отими творцями, письменниками рекламних месиджів.

 

От, з огляду на такі аксіоми у безглуздому і сміливому твердженні все ж таки з’являється промінчик певного сенсу, а ця книга набуває деяких цінностей особисто для вас.

Як це ми у житті стаємо копірайтерами чи письменниками?

Ось так це…

 

Впевнений, ви були учасником наступної телефонної розмови: на тому чи іншому кінці дроту…

 

Дзвонить телефон, ви берете слухавку і чуєте:

– Доброго дня, вас турбує Василь Петренко.

4 секунди. Рекламне повідомлення прозвучало. Петренко привітався і задекларував певний намір, що представив його як людину, спілкування і ділова взаємодія з котрою особисто для вас супроводжуватиметься великими й малими турботами.

Іншими словами Петренко виноситиме вам мозги із вашої черепної коробки ще й за ваші гроші.

 

Ще приклад?

Впевнений, неодноразово ви розповідали своїм друзям, колегам, родичам про мобільний телефон, відпочинок, книжку, кінофільм. І ця розповідь закінчувалася словами: купи, класна річ; поїдь, не пожалієш, візьми почитай, сходи подивись.

Напевно, це була вона – реклама.

 

Якось до мене завітав представник одного державного підприємства, монополіста в певному сегменті ринку надання послуг населенню. Так ось отой працівник розказував мені, чому слід неофіційно взаємодіяти саме з ним, використовуючи (інтуїтивно? чи свідомо?) порівняльне позиціонування: «Ось дивіться, яка там черга, і гроші які деруть. А тут швиденько приїдуть і зроблять дешевше».

Наш порошок і звичайний порошок.

Реклама рулить.

 

Навіть згадані тут бомжі будують певним чином свої рекламні звернення у своєму середовищі і у суспільстві в цілому та отримують свій певний прибуток[2].

Особливо яскраво це видно, коли просять гроші. Чому ви дали? Бо, вчиняючи акт давання, задовольнили якусь свою потребу, а він (інтуїтивно? чи свідомо?) знав, до якої потреби слід апелювати.

Які потреби?

Наступного разу, коли будете давати комусь гроші, чи конкретному бомжу в трамваї чи ще комусь, хто проситиме, подумайте, чому ви це робите.

Тому резюме наступне:

Куди не покрутись, як не стань, як не прогнись – ви рекламіст загалом і інколи, зокрема копірайтер.

 

Однак, якщо відштовхуватися від щойно запропонованого мною резюме, то з таким самим успіхом є усі підстави заявити, що кожен з нас не тільки копірайтер і письменник, а й, до прикладу, юрист, бо ж інколи маємо справу із законом, чи кухар, бо ж часто собі щось готуємо, чи… Ну, словом варіантів є багато.

Але чи потрібно людині, яка інколи сама собі кухар на дозвіллі, докладно вивчати технологію приготування страв? Навряд чи, їй цілком достатньо збірки цікавих рецептів та декілька практичних порад чи секретів від професіонала.

Відповідно, у книзі «Копірайтер. Нормальна анатомія» йдеться, зазначу цікаво, легко, доступно, про творчість та копірайтинг, що стане в нагоді й в інших професіях.

І якщо вам ліньки в то заглиблюватися, бо й так все добре, то закрийте цю книгу.

Пощо гаяти гроші та час?

Однак, якщо заглиблюватися все ж таки бажання є, то наступним кроком будуть роздуми, навіяні наступним запитанням:

 

«Наскільки успішно я рекламую себе щодня,

спілкуючись із колегами на роботі, із друзями, родичами?»

 

Хоча, швидше за все є ймовірність, що вас цікавить реклама і копірайтинг як професійна діяльність. У такому випадку ця книга стане вам у нагоді.

Висновок.

Він витає у повітрі і напрошується навідати наші світлі голови:

 

«Прочитавши цю книгу, я стану хорошим копірайтером

і краще рекламуватиму себе чи кого іншого»

 

Гарний висновок. Але нікому не потрібний, навіть мені, навіть якщо ви купите цю книгу.

Адже ще жодну людину не змінило прочитання якоїсь книги.

 

«Змінює дія»

 

Якось один з організаторів після завершення одного з тренінгів Трухімовича сказав мені:

– Я вже втретє на вашому тренінгу (він як організатор просто мусить там бути) і ви даєте такі класні креативні методики. От якби їх ще застосовувати.

Бінго![3]

Тому, якщо не готові змінюватися, відкладіть цю книжку. Хоча, купіть. На презентації, чи де інде я напишу вам гарний автограф й матимете чудову іміджеву рекламу.

Готові?

Рухаємося далі.

Мене часто просять розповісти про якісь секрети копірайтингу. І таке відчуття, що очікують якогось одкровення, якось ледь не заклинання, процедури використання і розстановки слів, чогось такого особливого, що дасть змогу робити рекламу більш ефективною.

У такій ситуації є простий варіант. Я відповідаю ухильно, посилаючись на практичний посібник «Реклама. Конспекти копірайтера», де викладено основні принципи реклами.

А є складніший варіант – почати із самого початку, позаяк тільки пройшовши увесь шлях від самого початку стане помітним головний секрет Сергія Трухімовича, котрий, між іншим, лежить собі на видному місці…

…До одного місця нижче нирок будь-які поради, секрети, оскільки, якщо, нещодавно створений нашою уявою на сторінках цієї книги Василь Петренко м’яко кажучи людина недалека, то він і «недалекий» у всьому, що робить. І тут вчи не вчи, пояснюй не пояснюй, що замість «Вас турбує» краще сказати «Вас вітає», Петренкові абсолютно фіолєтово – в нього така психологічна основа, на якій ота «недалекість» ґрунтується, культивується та процвітає.

Зауважте, нічого особистого щодо «недалекості» як явища, котре за бажанням може стати тимчасовим. Позаяк, приклавши певний комплекс зусиль, людина легко позбувається частки «не» і має усі підстави потрапити далеко у реалізації своїх планів, мрій та розвитку.   

Звідси:

Щоб стати хорошим копірайтером знань секретів, методик, принципів мало, слід Людиною бути.

 

Тобто я про те, що, важливо не тільки, що сіяти, а й куди його сіяти.

 

Треба вам таке читати? Ні. Покладіть цю книжку на поличку і приходьте на Юрія у цій порі, як рак свисне на оборі.

 

Впевнені, що вам потрібний суб’єктивний погляд одного копірайтера на свою професію через призму власного успішного досвіду у творенні реклами?

 

Ну, то читайте далі, ми починаємо із самого початку, аби нарешті побачити те, що лежить на видному місці…

 

Тепер перейдемо до практики.

 

Практична вправа №2

У своєму зошиті напишіть у довільній формі оповідання-роздуми на тему «Для чого мені книга «Копірайтер. Нормальна анатомія». В цій праці окресліть мету, яки ви прагнете досягнути; результат, який ви отримаєте після прочитання книги і виконання усіх вправ. Ваше оповідання-роздуми мають завершитися чітким резюме – буквально пару рядків щодо мети і результату.

Сідайте і пишіть, просто пишіть. Ви пишете це для себе і все, що ви напишете – добре. Не напишете? Теж добре.




[1] Як казав якось Алєкс Конічіва: «Нехай першим кине у мене камінь той, хто ніколи не займався рекламою».

[2] І не завжди матеріальний. Окрім матеріального прибутку існують інтелектуальні, емоційні, соціальний.

[3] Бінго (англ. bingo) – гра (різновид лото), у котрій випадковим чином вибираються числа, а гравці повинні заповнювати ті числа на своїх картках. Перший гравець, котрий заповнив свою картку, стає переможцем. Аби повідомити про свій виграш, він зазвичай вигукує: «Бінго!».


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>