Google+

Дохлі коні та креативні рішення

«Що, Даниле-Майстре, не виходить кам’яна квітка?

Ойй, нннеее вввииииххххоодить…»

Казка

Примітка:

Оскільки ця публікація містить у собі багато цікавого матеріалу, вважаємо за потрібне додати маленький зміст для зручної навігації.

Парадокси

Креативні методики:

«Матриця аналіз-вибору пріоритетних напрямків»


Древня мудрість індіанців племені Дакота говорить: якщо ви виявили, що скачете на дохлому коневі, найкраща стратегія — зіскочити з нього.

Логічно, зрештою. І в цю мить кожен з нас погодиться із мудрими індіанцями племені Дакота. Ми навіть подумки коментуємо:

– Те ж мені – велика мудрість. Яка ж користь із дохлого коня?

Втім, на практиці у повсякденному житті, в тій його частині, що має стосунок до бізнесу чи в інших сферах, висловлюючись метафорично, ми продовжуємо сидіти на дохлих конях. Ба, більше, знаходимо безліч варіантів ефективного управління дохлими кіньми:

 

  1. Купуємо більшого батога.
  2. Змінюємо наїзників.
  3. Кажемо: «Ми завжди скакали на коневі саме таким чином».
  4. Створюємо комітет по вивченню коней.
  5. Організовуємо відвідування інших компаній, щоб подивитися, як вони скачуть на своїх дохлих конях.
  6. Підвищуємо стандарти перегонів на дохлих конях.
  7. Створюємо команду тигрів з оживлення дохлих коней.
  8. Організуємо навчальний семінар з розвитку скакових навичок дохлих коней.
  9. Перевіряємо відповідність стану дохлого коня стосовно сучасного довколишнього середовища.
  10. Змінюємо вимоги до коня, проголошуючи, що цей кінь дохлим не є.
  11. Наймаємо контрактників, щоб вони скакали на нашому дохлому коневі.
  12. Збираємо декілька дохлих коней у запряжку з метою підвищення швидкості.
  13. Проголошуємо, що жодний кінь не може бути надто дохлим, щоб його бити батогом.
  14. Забезпечуємо додаткове фінансування з метою підвищення продуктивності коня.
  15. Проводимо аналіз видатків, аби подивитися, чи не можуть контрактники скакати на ньому дешевше.
  16. Купуємо продукт, котрий примусить дохлого коня скакати швидше.
  17. Проголошуємо, що дохлий кінь «краще, швидше, дешевше».
  18. Створюємо гуртки якості, щоб знайти застосування дохлому коневі.
  19. Переглядаємо вимоги до продуктивності коней.

 

Однак, попри комічність ситуації, не будьмо надто вимогливі до себе. Сам факт, що ми міцно тримаємося за «дохлого коня» має свої пояснення:

  • Звичка. Ми звикли так працювати, мислити, діяти, вірити. Певна модель, випробувана досвідом та часом показала свою ефективність.
  • Як наслідок, ми почуваємося безпечно і комфортно у своїй звичці, тому відмовляємося від нових проектів, знаходимо відмовки, коли виникають нові пропозиції щось змінити, відкладаємо на потім прийняття важливих рішень.
  • А потім, хто його знає, до чого ці нові зміни приведуть?

 

Десь схожим чином, маю на увазі в межах створених шаблонів, моделей, формує думки, уявлення, судження, рішення наш коханий головний мозок.

І коли ми маємо свідомий намір вийти за створені нами ж межі, коли хочемо здивувати себе, то вдаємося до креативних методик. Вони й допомагають вийти за межі наявних стереотипів, а інколи просто виштовхують за межі звиклих уявлень.

Ще раз наголошу: наявність стереотипів благо вони допомагають виживати щодня і оперувати наявною інформацією. Відтак наша мета не воювати зі стереотипами чи боротися проти них, а здобути вміння гнучко з ними поводитися: при потребі легко прощатися з ними, переглядати їх, змінювати, тобто не прив’язуватися емоційно.

І тут в нагоді стає «Конструктивний пофігізм».

 

Перш ніж ви прочитаєте про найпростіші креативні методики, скажу декілька добрих слів про парадокси[1].

Вони дуже корисні для розігріву, своєрідної гімнастики головного мозку. Покрутіть у голові парадокс, спробуйте зрозуміти його і осягнути. Спробуйте, і ви відчуєте як ворушаться ваші мозкові звивини.


  Парадокс Еватла[2].

Степан взяв в учні Петра за умови, що той йому заплатить, коли виграє першу справу. Сталося так, що Степан подав позов на Петра за те, що той йому довго не платить. Чи повинен Петро заплатити, якщо він виграє цю справу?

 

Парадокс слуги.

Накажіть слузі не слухатися вас. Не слухаючись вас, він не виконає наказу, оскільки він виконує його, не слухаючись вас.

 

Парадокс Абіліна.

Буває, що люди приймають рішення, базуючись не на тому, що вони самі хочуть, але на тому, що вони думають, що хочуть інші. В результаті виходить, що кожний робить щось, що насправді нікому не потрібне.

 

Вилка Мортона.

У 1487 році лорд-канцлер Англії Джон Мортон розробив нову політику оподаткування. Його підхід полягав у тому, що якщо хтось живе у розкоші і, без сумніву, витрачає багато грошей на себе, то він, безумовно, має достатньо доходів, щоб поділитися ними з королем. Якщо ж хтось живе економно, то в нього повинні залишитися заощаджені кошти для передачі їх до королівської скарбниці.

 

Парадокс Інтернету.

Ймовірність існування потрібної інформації в Інтернеті збільшується, а ймовірність її віднайти зменшується.

 

Парадокс Гегеля.

Історія вчить людину тому, що людина нічому не вчиться у історії.

 

Парадокс Мура.

Йде дощ, але я так не вважаю.

 

Парадокс Всемогутності.

Чи може всемогутня істота створити камінь, котрий вона сама не змогла би підняти?

 

Парадокс Дулумана.

Припустимо, що Бог – верховна, найвища істота, відмінна від світу, котра є його єдиним творцем.

Тоді над Богом не існує іншої вищої за нього істоти, котра сотворила його.

Отже, сам Бог не вірить в інших богів і не припускає існування вищої над ним істоти.

Отже, Бог є атеїстом.

 

Тепер, після розминки, перейдемо до ознайомлення-засвоєння-використання найпростіших креативних методик – інструментів, що допомагають знаходити новий погляд на звиклі речі.

Ці методики різні, але є важлива річ, що об’єднує їх: під час їхнього використання слід формулювати мету, себто мати чітке уявлення про те, що я хочу отримати.


 Методика  «Газетних вирізок», або «Випадковий вхід»

Механіка дії. За рахунок вибору несподіваної, далекої від первинної, точки погляду на поставлене завдання, допомагає швидко створити асоціативний ряд у новому семантично-понятійному полі.

Використовується у груповій та індивідуальній роботі.

Спершу слід окреслити очікуваний результат, чітко поставивши перед собою завдання у вигляді запитання. Після того довільно обирається декілька газетних заголовків і рішення завдання потрібно починати формулювати так, щоб він починався з тексту одного (чи почергово декількох) обраних заголовків.

Таким чином, беручи фразу, котра не має прямого стосунку до завдання, ви дивитеся на нього по-новому, свіжим поглядом і створюєте новий цікавий асоціативний ряд.

Різновидом цього підходу є метод «довільно вибраних слів». Для пошуку нової ідеї із газети, або книги навмання вибирається слово і пов'язується із вирішенням завдання. Так само можна знайти відповідь на питання, котрі вас турбують.

Приклад. Поставивши запитання: «Як вдосконалити сигарету?», людина натрапила на слово «світлофор». В результаті з'явилася ідея — створити сигарету із намальованим на папері червоним кільцем, яке би сигналізувало курцю, що після цієї позначки курити не бажано.

Приклад. Працівники одного з банків, шукаючи відповідь на запитання: «Як зробити послугу «кредитування» ще привабливішою?», методом вільного входу натрапили на слово «тамагочі».

В результаті для клієнтів кредит перетворився на маленьке звірятко, що живе у мобільному телефоні і за яким треба доглядати. Щойно приходив час сплати відсотків, як звірятко-кредит повідомляло, що хоче їсти. Якщо його бажання не виконувалося, звірятко повідомляло про свої потреби голосніше, доки не сплачувалися відсотки.

Ще один різновид цієї методики має назву «Колесо Фортуни». В центрі, у вигляді запитання формулюється задача: «Як створити новий тип пательні?». Коло розділяється на 12 секторів, в кожному з яких записується одна з характеристик товару. Методом довільного вибору беруть декілька характеристик, об’єднують їх, або видозмінюють.


 Методика «Розшифровка»

Метод перегукується із методом «Газетних вирізок», але тут замість семантичного символу береться візуальний. І головна умова, щоб цей символ був невідомим для пошуковця ідеї (ієрогліф, друдл, іноземна буква, символ).

Так само, як і в методі «Газетних вирізок» новий, незнайомий образ дає нові несподівані ідеї, породжує нові асоціації, котрі допомагають вирішити початкове завдання.

Цей метод також широко застосовується на етапі розігріву для того, щоб «включити» процес творчого мислення.


Методика «Викривлення»

Механіка дії. Через перестановку об'єктів чи суб'єктів у лінійній послідовності їх взаємодії створюється нова диспозиція об'єкту чи суб'єкту, будується нова система із звиклих стосунків, або новий алгоритм із традиційних дій.

Спершу варто коротко описати, уявити ту чи іншу систему звиклих стосунків, або алгоритму дій. Потім порушити традиційні взаємовідносини, порядок в системі, послідовність дій чи взаємодії. В результаті отримуємо новий погляд, котрий в свою чергу дає матеріал, нові асоціації для побудови нової більш цікавої, більш оригінальної системи.

Приклад. По-новому поглянувши на екзамени, можна уявити, що взаємовідносини «викладач – студент» порушені, змінені, на зразок «студенти екзаменують один одного». Такий погляд може мати продовження в ідеї, що студенти готують запитання для екзамену з поясненням, чому саме таке запитання готують; студентська рада приймає екзамен у своїх ровесників, тим самим заощаджуються кошти на організацію іспитів.

Приклад. Уявіть собі, а ще краще схематично зобразіть на аркуші паперу, річку. На її березі стоїть завод. Підприємство бере воду вгорі за течією, використовує її для своїх потреб, очищає і зливає вниз за течією.

Та от нижче за течією люди почали помічати, що п’ють брудну воду. Звернулися на завод. Директор відреагував на скарги і вдосконалив очисні споруди.

Минуло ще трохи часу і знову нижче за течією люди п’ють брудну воду.

Знову йдемо до директора, і на якийсь час це вирішує проблему.

І знову…

В якийсь момент виникне запитання: «Як раз і назавжди забезпечити надійне очищення води?».

Що ж, опишемо систему взаємостосунків: «Громадськість чи представники влади контролюють дії директора заводу». Тобто, щоб забезпечити чисту воду слід: приїздити і перевіряти фільтри; штрафувати; відключати воду; реагувати на листи людей, тощо. І на все це йде багато часу, а ефективність низька, бо вряди-годи все йде по колу.

Тепер ми цю систему взаємостосунків змінимо, викривимо її. До прикладу так: «Директор заводу контролює себе сам». І що ж треба зробити, щоб він контролював себе сам?

На тренінгу, коли я представляю методику «Викривлення» на прикладі цього заводу у 80% випадків слухачі швидко знаходять нове ефективне рішення.

Звідси роблю висновок: креативні рішення знаходити легко, головне дотримуватися послідовності дій і чітко та зрозуміло описувати ситуацію.

Щодо нового рішення: просто поміняйте труби місцями – нехай завод бере воду для своїх потреб нижче за течією, а виливає хай вище за течією. І все – директор сам себе контролює, бо якщо виливатиме брудну воду, то й брудну питиме.

До речі у Франції саме така схема побудови очисних споруд затверджена  офіційно і вимагається на всіх підприємствах.


Методика «Вдосконалення існуючого»

Механіка дії. Методика полягає в тому, що за основу береться вже існуючий об’єкт, процес, явище, ідея, відповідно пошук нового рішення є окресленим основними характеристиками речі, котру вдосконалюємо.

Поштовхом тут стають нові економічні умови, нові потреби споживачів, нові вимоги ринку, нові технологічні досягнення. Отже оглядаємо те, що є, даємо волю своїй фантазії і вдосконалюємо його, робимо більш привабливим.

Зрештою, будь-яка ідея в той чи інший момент, ближче до завершення свого життєвого циклу, потребує вдосконалення.

Тому варто готуватися до цього заздалегідь і проводити активний моніторинг ефективності впровадження ідеї.

Як приклад, погляньте на вдосконалення дизайну в логотипі світових брендів, чия історія налічує понад 50 років. Суть як така не змінюється, лише робиться більш привабливою з огляду на сьогоднішні тенденції у сприйнятті графічної форми.


Методика «Використання історій»

Є багато історій, притч, легенд, котрі здатні викликати в нас яскравий емоційний спалах і захоплення та згенерувати нові асоціації та ідеї.

Багато історій тісно переплітаються, а інколи в дечому ілюструють наше життя, нашу діяльність.

Та основне – вони малюють чіткий повноцінний емоційний образ, котрий може співпадати з деякими нашими іміджевими характеристиками і повноцінно описувати їх.

Суть методу в тому, що маючи емоційно-забарвлену історію, котра якнайкраще співпадає з нашим сприйняттям об’єкту (торгової марки, бізнесу, компанії), що якнайкраще емоційно забарвлює її, ми можемо придумати до неї назву, котра має всі шанси стати нашим гаслом чи одним із ключових повідомлень.

Методика вузькоспеціалізована, оскільки підходить лише для пошуку ідеальної форми вислову чи твердження, котре стосується діяльності в цілому чи одного з її напрямків.

Разом з тим, набір певних історій, котрі мають чіткий емоційний і асоціативний зв’язок із компанією, завжди стане в нагоді, щоб яскраво і дохідливо розповісти про себе, свою фірму, свій бізнес.

Розповім вам історію.

 

Це було давно. Пішли на заробітки грамотний і неграмотний. Влаштувалися на роботу. Перший робить в конторі, а другий косить, молотить і землю копає.

Чого так зроблено на світі, думає неграмотний, я так труджусь, а одержую менше товариша. Піду до начальника.

Той послухав та й каже:

Бачиш воли? Побіжи і спитай, що вони повезли.

Побіг неграмотний. Прибігає назад:

Пшеницю.

А по чому вона?

Неграмотний побіг вдруге.

По полтиннику пуд!

А куди повезли?

Той побіг втретє.

У Миргород.

А тепер погукай свого товариша! сказав начальник.

Бачиш, он там далеко пішла хура! Піди й спитай, що вони повезли, — сказав начальник грамотному.

Той побіг, нагнав хуру і швидко повернувся.

Хура повезла пшеницю в Миргород. Будуть продавати по полтиннику. Всього дванадцять підвід.

Тепер ти зрозумів, чому я йому плачу більше? спитав начальник.

 

І ця історія про те, що очікує замовник від копірайтера. Не однієї дії – написати текст, а комплексу дій: зібрати інформацію, проаналізувати її, виокремити головне та кмітливості під час реалізації проекту.

У замовника усе є в голові, і з тої голови оте «усе» ще треба видобути.

Розповідь про грамотного і неграмотного дає змогу прокласти метафоричний місток, зрозуміти суть своєї переваги і представити нову послугу: «креативно-ресурсний супровід проектів», що є більшим за просто написання текстів, це глибше занурення у реалізацію проекту на кожному з його етапів.


Методика «Вигаданих персонажів»

Ми захоплюємося справжніми чи вигаданими героями, персонажами різних історій; прагнемо наслідувати їх і брати з них приклад. Й інколи про них ми знаємо більше, аніж про самих себе.

Тому у нас є всі підстави використати переваги цих персонажів, їх особливості і таланти для вирішення власних завдань.

Суть методу в тому, що створюється креативна група (в індивідуальній роботі вибирається один персонаж), члени якої обирають для себе якогось персонажа і входять в роль – стають цим персонажем. І вже з ролі вирішується те чи інше завдання.

Перевага методу в тому, що «в ролі» людина чується більш безпечно, розкутіше, адже це не вона висуває ідею, висловлює думку, а персонаж, якого вона грає – значить і відповідальність за результат на персонажі, а не на людині.

Також відчуття себе видатною, відомою, популярною людиною, і коли й інші погоджуються сприймати мене так само, підіймає самооцінку.

Проте важливо добре знати вибраного персонажа, щоб якомога краще увійти в роль і продемонструвати весь його потенціал.

Крім цього, власне рольова гра сприяє розвитку креативності як такої.

Структура методу:

  1. Постановка задачі.

    • Формування креативної групи:
    • Вибір персонажа;
  2. Входження в роль.
  3. Груповий пошук ідей (може бути схожим на мозковий штурм, тому бажано, щоб був модератор, котрий керував би процесом).
  4. Вихід із ролі.
  5. Аналіз отриманих результатів.

Методика «Мрія і Фантазія»

Відмінністю цього методу від інших є те, що твердження береться прямо з повітря і не потрібно протиставляти нове існуючим рішенням.

Мрія і фантазія допомагають створити дещо справді оригінальне. Та щоб повноцінно керувати ними, варто чітко розрізняти одне від другого та дотримуватися нескладної послідовності дій.

Перший етап «Мрія». Мрія – це  постановка завдання, вона відповідає на питання: «Що хочу?». Розпочинати  мрію варто з фрази: «Правда, було би добре, якби…», а сама пропозиція має бути дійсно неймовірною (не розмінюйтеся на дрібниці – це ж ваша мрія). Наприклад, сказавши: «Хотілося б виробити олівець за півціни» ви окреслюєте мету і завдання, спрямоване на вдосконалення конкретних рішень. Втім, якщо сказати: «Хотілося б, щоб олівець малював сам по собі», то це й буде і мрією, і справжньою провокацією.

Другий етап «Фантазія». Фантазія – це  напрямок, котрий дає відповідь на питання «Як отримаю те, що хочу?», тобто як ця мрія здійсниться. На цьому етапі варто фантазувати, не зважаючи на оцінку чи критику[3], і назбирати якомога більше варіантів, що зумовлюють здійснення мрії.

Третій етап «Розшифровка». У кожній нашій фантазії присутній певній символізм, котрий має безпосередній зв’язок із реальністю. І, власне побачивши цей зв’язок, зрозумівши його, пояснивши для себе, проаналізувавши, знаходимо реальний метод, котрий в кінцевому результаті приведе до здійснення мрії.

Четвертий етап «Реалізація». Це вже практична робота, дії, у відповідності до отриманих вказівок. І тут важливо, систематичність, послідовність, терпеливість, витривалість.


Методика  «Відходу»

Простий спосіб (як за виконанням, так і за принципом дії) створення провокації. Він складається з чотирьох кроків:

  1. Сформулювати завдання і мету.
  2. Висловити твердження, яке приймається як належне.
  3. Відійти від того, що ми приймали як належне.
  4. Знайти практичне застосування нової ідеї, відповідно до поставленої мети.

Наприклад, є бажання створити новий тип ресторану. В такому випадку перераховуються усі традиційні складові ресторану: наявність кухні, їжі, столиків, плата за їжу, тощо. Далі, розглядаючи кожне твердження, можна відходити від нього та пробувати побачити нове твердження на практиці.

Ресторани беруть платню за їжу – Ресторани не беруть платню за їжу

На практиці ресторани беруть платню не за їжу, а за час проведений в них, тобто, замовивши лише філіжанку кави, людина оплачує час перебування в ресторані.


Методика «Обернення»

Принципом дії методу є шлях від зворотного (літаки, що приземляють догори ногами, автомобілі з квадратними колесами).

Як і метод «Відхід», «Обернення!» складається з чотирьох кроків:

  1. Сформулювати завдання і мету.
  2. Висловити твердження, яке приймається як належне.
  3. Обернути на протилежне те, що ми приймали як належне.
  4. Знайти практичне застосування нової ідеї, відповідно до поставленої мети.

На перший погляд метод «Обернення» схожий на метод «Відхід», тому важливо розуміти відмінність між ними. Обійтись без чогось це – відхід. Поставити дзеркало, де все навпаки це – обернення.  

Ситуація: на сніданок я п’ю апельсиновий сік

Відхід: на сніданок я не п’ю апельсиновий сік

Ситуація: на сніданок я п’ю апельсиновий сік

Обернення: на сніданок апельсиновий сік п’є мене

Практичним ж застосуванням останнього твердження є, наприклад, розсіювач в душі із ароматом апельсину.  


«Мозковий штурм»

Автор методики: Алекс Осборн (США). У 40-их роках ХХ-го сторіччя розробив методику пошуку нових ідей і назвав її «brain storming» — мозковий штурм.

Концепція: Складність пошуку нових ідей в тому, що вони зазвичай знаходяться далеко за рамками звиклих уявлень. Крім того, на шляху до цих ідей знаходяться штучно створені «фільтри» (соціальні, професійні, родинні, кланові), котрі власне тримають поведінку особистості в межах певного шаблону і відсіюють будь-які несподівані та оригінальні починання, розглядаючи їх як загрозу для ефективної життєдіяльності системи в цілому. Контролююча функція «фільтрів» полягає у виникненні в людини сорому, страху, сором'язливості у випадку, якщо вона наважиться порушити звиклий шаблон дій. Також декларація нових ідей може викликати осуд і критику в інших членів соціальної групи, з якою особистість взаємодіє.

Втім, в певних ситуаціях нова свіжа ідея просто необхідна, тому слід хоча би тимчасово, але відключати фільтри і давати простір новаторському креативному мисленню. Власне мозковий штурм створює безпечні умови для пошуку нового, в котрому процес генерації ідей чітко відділено від їх критики.

Для чого? Мозковий штурм є ефективним при вирішенні відносно простих творчих завдань (1-ий рівень складності). Тобто, коли одна задача передбачає одну відповідь. Якщо за допомогою мозкового штурму планується розв'язання складної задачі, то її рекомендується  розбити на простіші. Словом, якщо хочете протягом одного штурму знайти і назву, і гасло, і логотип для свого бізнесу, то це буде дуже складно. Краще провести три окремі мозкові штурми, або ж чітко розділяти етапи пошуку тієї чи іншої складової.

Види: індивідуальний, груповий, парний, обернений, масовий, інші.

Мета:

Створення прориву у «стіні стереотипів» для потоку нових ідей

 

Завдання:

  1. Створити сприятливі безпечні, комфортні умови для учасників.
  2. Стимулювати уяву та фантазію.
  3. Зняти «фільтри», «відкрити двері» у підсвідомість.
  4. Стимулювати в учасників появу далеких асоціацій (3-го-5-го рівня).

 

Структура групового мозкового штурму:

  1. Підготовка:

    • Збір та обробка необхідної інформації. Формулювання задачі;
    • Формування групи. Кількість 4-10 чоловік. Обов'язкова наявність модератора (ведучого), відповідального за весь процес, котрий керує штурмом;
  2. Власне штурм:

    • Оголошення завдання учасникам та надання іншої необхідної інформації;
    • Розігрів;
    • Генерація ідей;
    • Аналіз ідей щодо відповідності до поставленої задачі;
    • «Вихід» із штурму.
  3. Завершення:

    • Доопрацювання ідей. Зазвичай відбувається за декілька днів після штурму (мінімум на наступний день).
  4. Перевірка ідей на унікальність та життєздатність.

 

Функції модератора:

  1. Організація групи і постановка задачі.
  2. Розігрів групи, підтримка необхідної емоційної атмосфери і робочого рівня.
  3. Психологічне вирівнювання групи.
  4. Стимуляція і заохочення учасників до активної роботи.
  5. Забезпечення виходу із штурму.
  6. Опрацювання отриманих ідей (упорядкування письмових записів, розшифровка аудіо чи відео записів).

 

На що може перетворитися мозковий штурм?

  • на  збори, нараду, перекур, диспут. Якщо нема модератора і відсутнє дотримання важливої послідовності етапів, то все закінчиться тим, що люди просто обміняються думками, видадуть на гора декілька ідей, поговорять та й розійдуться. Також важливо на час мозкового штурму відкласти усі інші справи, відключити мобільний та інші зовнішні подразники нашої уваги. Тому перед штурмом варто подбати про все, в тому числі і про час, і про комфортне місце.
  • на даремно згаяний час. Якщо ведучий буде і вести групу, і записувати ідеї (вести протокол), і виконувати всі свої функції. Оптимально записати все на диктофон, або на відео, мінімум нехай одна людина займається записуванням ідей.
  • на рутинну і важку процедуру. Якщо забудете зробити розігрів. Важливо розпочати з короткого легкого вступ, запропонувати якусь просту вправу, запитання і нагородити переможця. Також пам'ятайте про необхідність психологічного вирівнювання учасників, адже в групі можуть опинитися і керівник, і підлеглий. Всі учасники мають почувати себе комфортно і фізично, і психологічно.
  • на регламентований обмін думками. Якщо будете передавати слово один одному строго по черзі. Мозковий штурм — це  різке вихлюпування ідей, думок і кожен учасник прагне висловитися вже, тому він буде перебивати іншого, і це природно для мозкового штурму. І саме тому будь-яка спроба регламентувати цей процес, прохання висловлюватися по черзі лише пригальмує штурм, закриє двері у підсвідоме. Пригадайте гру «Що? Де? Коли?». Праця знавців і є одним із різновидів мозкового штурму.
  • на вивих мозкової звивини. Якщо забудете вийти із мозкового штурму і творчого екстазу. Вдумайтеся лише у назву — мозковий штурм. Або інакше ривок, спринтерський забіг. І після нього учасникам варто розслабитися, хвильку відпочити, почути, що всі вони молодці і класні генератори ідей.
  • на критику один одного. Якщо з'єднаєте в одне ціле декларацію ідей та їх критику. Будьте уважні — дуже важливо під час генерації ідей уникати будь-якої критики (репліка: «Це дурниця!», сміх з сарказмом, безглузді жарти, дошкульні коментарі), натомість заохочення, підтримка, стимуляція роботи учасників групи тільки вітаються, бо сприяють ефективній роботі.

Метод фокальних об’єктів (МФО)

Автор методики: Метод було запропоновано німецьким професором Кунце і вдосконалено в 50-их роках ХХ-го сторіччя вченим Чарльзом Вайтінгом.

Концепція: У сфері пошуку ідей чудовим способом вийти за межі, встановлені стереотипним поглядом, є побудова асоціативних рядів. І вони наче сходинки, з кожним новим образом крок за кроком поступово (і це важливо, адже різкий прорив інколи має сильний психологічний супротив) виводять шукача нової ідеї в абсолютно інший простір.

Втім, асоціативний процес є досить спонтанним, тому для ефективного управління ним, себто керуванням власними образами, словами, поняттями, важливо сфокусувати свою увагу у потрібному руслі. Іншими словами, задати напрям.

Власне ефективність МФО зумовлена тим, що за посередництвом спеціальних процедур (напрочуд простих) різні знання (інтелектуального і емоційного характеру) фокусуються на об'єкті, що потребує вдосконалення; чи на завданні, що вимагає розв'язання.

Оскільки методика побудована за принципом асоціативного пошуку з використанням ефекту випадковості, то він поєднує в собі простоту і великі (обмежені лише уявою шукачів) можливості у знаходженні нових поглядів на звиклі речі.

Для чого? МФО — евристичний метод технічної творчості (евристика – методологічна дисципліна, що досліджує творче мислення). Тому в першу чергу він цікавий винахідникам і раціоналізаторам, що мають справу з приладами і механізмами.

Та ця особливість методу допомагає і бізнесменам розробляти нові товари чи послуги, або ж ідеї щодо оригінального оформлення перших.

Метод також широко використовується для пошуку нових рішень у рекламі.

Серед прихильників методу є й журналісти, котрі за його посередництвом знаходять нові цікаві теми для своїх статей.

Крім свого прямого призначення — шукати нові ідеї — метод добрий і для розвитку уяви та фантазії.

 

Мета:

Знаходження нового погляду на об’єкт дослідження через фокусування на ньому непритаманних йому характеристик та означень

 

Суть методу.  Ознаки декількох, випадково вибраних предметів, переносяться на об’єкт, що вдосконалюється. В результаті отримуємо незвичні сполучення, що долають інерцію стереотипного мислення та формують свіжий погляд на звиклі речі. І саме нові сполучення при подальшому опрацюванню (асоціації, уява, фантазія) стають прототипами для конкретних практичних речей – нових товарів, послуг, приладів.

Музична листівка, будильник + радіо, корабель-театр, свічка із феєрверком, кулькова ручка-пістолет – результати застосування МФО.

 

Етапи МФО:

  1. Постановка і аналіз умов завдання.
  2. Вибір об’єкту для фокусу. Якщо об’єкт як такий відсутній, проте є якась задача (Наприклад, як знайти нові ринки збуту?), то в ній знаходиться ключовий об’єкт, зміни в якому приведуть до вирішення задачі (в даному випадку – ринок, або товар). Для зручності складається таблиця, в котрій відображають кожен етап пошуку. Наприклад, хочемо вдосконалити певну товарну групу, конкретно – фломастер.

фломастер

 

  1. Вибір випадкових об’єктів. Методом вільного вибору (з книги, журналу, газети) обирається три слова – іменники (без прямого зв’язку з об’єктом).

фломастер

партія

кольчуга

тунель

 

  1. Визначення і запис 6-10 ознак, характеристик, окремо для кожного з трьох попередньо вибраних іменників. Переважно користуються прикметниками (свіжий, цікавий, мокрий), хоча можуть бути й інші частини мови (іменники, дієслова, тощо).

 


фломастер

партія

кольчуга

тунель

товару

залізна

темний

політична

плетена

автомобільний

переможна

міцна

освітлений

провладна

кована

шумний

народна

непробивна

швидкісний

кишенькова

рятівна

підземний

 

  1. Зв’язування означень (одного чи декількох; у різних комбінаціях) випадково обраних іменників із об’єктом фокусу. Для зручності в таблиці можна просто прибрати (зафарбувати) другий рядок і окремим списком вивести новоутворені словосполучення.

 


фломастер

товару

залізна

темний

політична

плетена

автомобільний

переможна

міцна

освітлений

брехлива

кована

шумний

народна

непробивна

швидкісний

кишенькова

рятівна

підземний

 

·          Брехливий фломастер; шумний фломастер; освітлений фломастер; автомобільний фломастер, тощо.

·          Кишеньковий рятівний фломастер, тощо.

·          Міцний швидкісний товару фломастер, тощо.

 

  1. Генерація нових рішень, котрі виникають асоціативно під час огляду об’єкту фокусу із новими характеристиками.
  • Брехливий фломастер – фломастер для тайнопису; шумний фломастер – фломастер із плеєром; освітлений фломастер – фломастер із лазером указкою, чи з ліхтариком; автомобільний фломастер – фломастер, що зафарбовує подряпини кузова автомобіля.
  • Кишеньковий рятівний фломастер – фломастер із контейнером для пігулок, чи дози інсуліну.
  • Міцний швидкісний товару фломастер – фломастер для продавців на ринку (ціни писати, чи маркування ставити на ящиках, тюках) із легкого і міцного матеріалу з міцним стержнем, що пише на будь-яких поверхнях.
  • Фломастер-хамелеон – змінює колір в залежності від кольору поверхні, на якій він пише (ідея прийшла вже як наслідок, під час опрацювання обраних слів, адже слова хамелеон не було в таблиці)
  1. Оцінка знайдених рішень (практична сторона). Вибір кращого з них. Отримані результати співвідносяться із поставленою метою, також розглядається практична сторона – наскільки можливе втілення ідеї + чи буде ідея цікавою покупцям + питання рентабельності (наскільки прибутковим буде цей проект)

Що ж найпростіші інструменти для пошуку нових ідей у вас є.

Проте варто пам’ятати, що в основі креативності лежить принцип випадковості поєднаний з вмінням вибудовувати асоціативні ряди.

І з чого ми будуємо оті асоціативні ряди? З наявної у нашому мисленні інформації. Наша свідомість — це  Великий Комбінатор. Вона, перебуваючи у творчому трансі, будує асоціативні ряди доти, доки один з них не призведе до ланцюгової реакції, котра у свою чергу дає спалах — нову ідею.

З огляду на щойно сказане, виникає слушна думка, що окрім хорошої якісної креативної методики, потрібен якісний контент – уже наявна інформаційна база. Інакше конвеєр видаватиме на гора примітивний продукт.

Тому слід розвиватися самому. Про що я й говорив у попередніх розділах.

Також пам’ятайте, що є велика різниця між «мати» і «використовувати». Наявність першого не завжди означає автоматичну появу другого.

Просто зайдіть на свою кухню і знайдіть усе те, що маєте, але ніколи не використовуєте.

?

Велика вийшла купа мотлоху?

 

Гаразд, задля конструктивного продовження спілкування, будемо вважати, що ви використовуєте увесь наявний інструментарій. І робите це настільки успішно, що тепер вже маєте й багато цікавих ідей.

Яку ж з них вибрати?

Окрім як застосувати свій «детектор внутрішніх справ» є ще один цікавий спосіб, котрий, між іншим, можна застосовувати у будь-яких ситуаціях, коли постає питання вибору між трьома чи більше об’єктами/суб’єктами.


«Матриця аналіз-вибору пріоритетних напрямків»

Крок переший. Створюємо таблицю № 1. У першу таблицю вписуємо ідеї та критерії, котрі важливі для нас і на котрі ми будемо орієнтуватися під час вибору. Зауважте, слід вибирати те, що актуально для нас чи для нашої компанії на цей момент.

 


Таблиця #1

Ідея 1

Ідея 2

Ідея 3

Кількість інвестицій

 

 

 

Час для впровадження

 

 

 

Перспективність

 

 

 

 

Крок другий. Створюємо таблицю № 2. У другу таблицю вписуємо наші критерії та проводимо градацію – оцінюємо частку критерію, його вагу та актуальність на даний момент у загальній картині.

 


Таблиця #2

 

Ідея 1

Ідея 2

Ідея 3

Кількість інвестицій

10%

 

 

 

Час для впровадження

60%

 

 

 

Перспективність

30%

 

 

 

 

Крок третій. Оцінюємо за 10-ти бальною шкалою кожен критерій у прикладенні до окремо взятої ідеї. Результати записуємо у першу таблицю. Чим привабливішим є критерій для тієї чи іншої ідеї, тим вищий бал він отримує.

 


Таблиця #1

Ідея 1

Ідея 2

Ідея 3

Кількість інвестицій

3

8

5

Час для впровадження

9

6

3

Перспективність

5

2

6

 

Крок четвертий. Збільшуємо отримані оцінки, згідно того, яку вагу, актуальність має для нас той чи інший критерій.

 


Таблиця #2

 

Ідея 1

Ідея 2

Ідея 3

Кількість інвестицій

10%

30

80

50

Час для впровадження

60%

540

360

180

Перспективність

30%

150

60

180

 

Крок останній. Додаєте отримані результати. Котра з ідей набрала найбільше балів, та й якнайкраще відповідає вашим потребам і можливостям на даний момент.


І на сам кінець цього розділу

«Як утримати в голові перспективну ідею»

10 порад винахіднику, розроблені в американській винахідницькій асоціації

 

1)      Завжди тримай під рукою блокнот (або диктофон). Едісон мав його (блокнот) навіть у ванній кімнаті.

2)      Ніколи не сподівайся, що втримаєш в пам'яті хорошу ідею.

3)      Запиши ідею і зроби малюнок. Графічний образ, як правило, запам'ятовується краще.

4)      Забудь про всі справи і сконцентруй увагу на ідеї та її розвитку.

5)      Нову ідею легко відтворити в пам'яті, коли є вихідна база, до якої можна повернутися.

6)      Нові ідеї завжди пов'язані з ризиком, а ризик суперечить людській природі. Пам'ять зітре ідею, якщо будеш неуважним.

7)      На етапі обдумування ідеї не міркуй «чому?» і чи «можливо це?». Твори. Твої керівники та підлеглі з часом скажуть тобі, в чому твої помилки.

8)      Націлюй ідею на майбутнє. Записуй все, що може стати в нагоді. Пізніше щось відсіється, але дещо і залишиться.

9)      Охолонь. Повернися до своїх записів наступного дня.

10)  Десята порада? Так, адже була й десята, але ми забули її записати. І де ж тепер її шукати?

 

Практична вправа № 16

Застосуйте бодай 3 креативні методики описані у цьому розділі на практиці. Тобто візьміть конкретне завдання і конкретну методику і отримайте конкретне рішення.


[1] Як то у Пушкіна: … І досвід – син важких помилок. І геній – парадоксів друг.

[2] Прості грецькі імена Протагор і Еватл замінено на прості українські Степан і Петро для кращого сприйняття парадоксу у слов’янському середовищі читачів.

[3] Взагалі під час застосування будь-якої методики на етапі генерації ідей уникайте критики. Для критики і аналізу отриманих ідей існує інший етап, вже після генерації ідей. Тому чітко ставте проміжне завдання: зараз шукаємо ідеї, а критикувати будемо згодом.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>