Google+

Оповідь шістдесят друга, котра рекомендує Читачеві, з чого починати шлях до мудрості

Не мені, о славетний Читачу, будь-яким чином повчати тебе — не дав мені на це Аллах ані благословення, ані повноважень. І тому звертаюся я о Читачу, до пам'яті своєї, котра містить у собі дві коштовні скриньки: перша з 1001-ою казкою, друга — з 1001-ою оповіддю.

Дальше

Оповідь шістдесят перша, у котрій Читачеві демонструються міцні нерви

  А тепер, о шановний Читачу, про те, що з невідомих для мене причин не помістилося у попередній оповіді. Адже йшлося у ній і про чуйне серце, і про міцні нерви, а говорилося більше про перше. Так от, з молочно-білого туману моєї підсвідомості явила себе одна оповідь

Дальше

Оповідь сорок друга, котра нарешті приводить Читача до одного безіменного містечка

Ось, о терпеливий та наполегливий Читачу, ми вже увійшли до одного безіменного містечка. Як і кожний населений пункт, воно має на під’їздах до себе знак, на якому зазвичай пишуть назву міста чи селища. А, оскільки, як ти вже мав нагоду дізнатися з попередньої оповіді, містечко це безіменне, то й напис на цьому знакові відсутній. І […]

Дальше