Google+

Оповідь двадцять п’ята, у котрій Читач дізнається дещо про управління часом

Зараз, о вірний своєму слову Читачу, після двох чудових попередніх оповідок, що розповідали нам про прийняття рішень, хочу застерегти тебе від спокуси зірвати один апетитний на вигляд, але з гірким присмаком, плід з дерева думок твоїх та промовити про себе: «А де ж взяти час для всіх тих роздумів, зважувань «за» і «проти», для зосередження над можливими наслідками. Його й так обмаль».

Еге ж, о Читачу. Ще додам від себе: «А сучасний бізнес такий стрімкий, наче бурхлива гірська річка. Нема коли в гору глянути. До того ж вимагає він негайних рішень, а коли довго думатимеш обскачуть тебе так швидко, що й оком зморгнути не встигнеш».

В такому разі, о Читачу, можна покластися на сліпий жереб, чи на свою проникливу інтуїцію, або розвіяти тумани прийдешнього за допомогою карт Таро, гороскопів чи рун, або доручити аналіз інформації своєму особистому візиру[1] чи корпоративним мудрецям, або послухай цю оповідку.

   

Одного разу учень запитав Вчителя:

Вчителю, підкажи що робити: мені ніколи ні на що не вистачає часу! Я розриваюся поміж багатьма справами і в результаті не роблю достатньо добре жодної з них…

Це трапляється часто? — поцікавився Вчитель.

— Так, — сказав учень, — мені здається, що частіше, аніж у моїх колег.

— Скажи, в туалет ти в цьому випадку ходити встигаєш? — запитав Вчитель.

Учень здивувався:

— Ну так, звісно, але чому ти запитав про це?

— А що буде, коли не сходиш? — вів далі Вчитель.

Учень трохи зніяковів:

— Ну, як це «не сходиш»? Це ж потреба.

— Ага! — вигукнув Вчитель. — Отже, коли бажання є і воно дійсно велике, та на нього час все ж знаходиш.

 

Однак, навіть велике-превелика, найбільше у світі бажання не гарантує тобі о сповнений оригінальних думок Читачу, від поспішності у прийнятті рішень, спрямованих на задоволення цього бажання.

Пам'ятаю, було таке.

 

Одного разу молоде подружжя прийшло до місцевого мудреця і запитало його:

У нас скоро народиться дитина, скажи нам, коли якнайкраще розпочати її виховання?

Який місяць вагітності? уточнив мудрець.

Восьмий,  відповіли вони.

Ви вже запізнилися на вісім місяців, сказав мудрець.

 

А що стримує розпочинати справи вчасно? О, тих причин по всенькому світі, о Читачу незліченна кількість — наче піщинок у величезній пустелі, скажімо, Гобі.

І навіть одна з них, навіть найдрібніша, потрапивши між деталями двигуна бізнесу, здатна не тільки зменшити коефіцієнт його корисної дії, а й на довгий час вивести його з ладу.

А все через те, що людина сама себе переконавши, вважає, що в неї немає часу на детальний огляд всіх «за» і «проти», також і в сфері своїх особистих звичок, вірувань, переконань.   




[1] Візир (вазир, везер) – титул міністра чи вищого сановника в мусульманських державах, голова усієї адміністрації як військової так і цивільної.


 

Comments are closed.