Оповідь тридцять восьма, у котрій крізь слова чітко проглядається відносність усього сущого
- Гру
- 23
- Автор Сергій Трухімович
- Опубліковано в Ще 1001 оповідка
Свого часу Геній Людства Альберт Ейнштейн подарував світу теорію відносності, не без допомоги Аллаха. Хоча впевнена, що знайдуться люди, які стверджуватимуть, що підсобив йому в цій справі саме Яхве.
І вже в цьому, о шляхетний Читачу, ми вбачаємо відносність, бо з погляду однієї віри допоміг Аллах; з погляду другої — Яхве; з погляду третьої — Будда; з погляду четвертої — Єгова; з погляду п'ятої — ще хтось і так до безкінечності.
Тож вченим слід взяти до уваги це явище і крім просторово-часових аспектів теорії відносності, про котрі згадував вельмишановний пан Ейнштейн, також докладно розглянути й психо-емоційні нюанси. Чи назвати це якось по-іншому, головне, аби чітко сформулювати основні тези нової теорії.
Можливо я б цим і зайнялася, та в нас, о мудрий Читачу, як ти пам'ятаєш — мандрівка. Тому наразі свої наукові пошуки я свідомо обмежую однією оповіддю, яка, зрештою, могла б прикрасити будь-яку, навіть радикальну чи фундаментальну, працю про теорію відносності усього сущого.
Як і щодня, сьогодні Іса також попаc свого верблюда на пасовищі Кунзунтту, напоїв його в Чорному морі, а тільки-но повернувся додому, одразу ж почав бити свою дружину, примовляючи:
— Чи є на світі герой сильніший та кращий за мене?!
Хоча дружина й кричала, що нема на світі героя кращого за нього, він продовжував її бити.
Одного разу жінка Іси розповіла своїй сусідці Хадіжат про те, як ставиться до неї її чоловік. І та порадила їй:
— Щойно чоловік почне тебе лупцювати, скажи йому, нехай йде на схід, на ту сторону Кунзунтту, і там хай дізнається, чи є люди, сильніші за нього.
Так і зробила жінка, коли вкотре Іса почав гамселити її, примовляючи:
— Чи є на світі герой сильніший та кращий за мене?!
— Якщо хочеш знати про це, йди на схід, на ту сторону Кунзунтту, — відповіла йому дружина.
Полупцювавши жінку ще трохи, Іса нав'ючив верблюда, сів на нього і поїхав на схід. На його поясі гриміла шабля, сагайдак зі стрілами висів за спиною, а лук він тримав у руках.
Довго він їхав і трапилася йому гора. Наблизився він до неї і став готуватися до відпочинку, аж раптом помітив, що гора ворушиться. Недовго думаючи, Іса рішуче натягнув тятиву лука й вистрілив в гору. І виявилося, що то була не гора, а дев.
Після третього пострілу дев вигукнув:
— Невже цей комар не дасть мені спокою?!
Потім дев звівся на ноги — перед Ісою, закривши собою половину неба, повстала величезна істота. Іса, не на жарт злякався і щодуху накивав п'ятами подалі від страшного велета, а дев погнався за ним.
Згодом Іса зустрів одного орача на ім'я Ярмагомед і став просити його:
— Дядечко, заради Аллаха, сховай мене. По вік не забуду твоєї послуги.
Ярмагомед підняв Ісу та поклав його собі до рота, а потім продовжив орати. Не встиг він зробити й три борозни, як прибіг засапаний дев і одразу запитав:
— Гей, орачу, чи не пробігав повз тебе один прудконогий шмаркач? Не знаєш, де він запропастився?
Ярмагомед відповів:
— З ранку я й макової росинки в роті не мав і через те дуже голодний. Дружина знову спізнюється сьогодні з обідом. Не знаю, що й робити.
Дев знову за своє, а Ярмагомед пояснює, що він дуже голодний. Дев запитав теж саме, але вже роздратовано і з лайкою, та обзиваючи орача тупаком. Тоді Ярмагомед розлютився, підняв соху разом з биком і вдарив дева по голові.
Залишивши вбитого дева на полі, Ярмагомед пішов додому. Вдома нагримав на дружину за її запізнення і зажадав їжі.
Жінка швидко накрила на стіл. Чоловік почав їсти, але не встиг як слід прожувати толокна і зробити бодай трьох ковтків бузи[1], як почув голосні вигуки. Ярмагомед спочатку подумав, що сваряться сусіди на вулиці, проте, швидко зрозумів, що звуки долинають з його рота. Він згадав про Ісу й вийняв джигіта з рота. Дружина помила несподіваного гостя і посадила його поряд з чоловіком. Коли поїли, Ярмагомед запитав Ісу:
— А тепер розкажи мені, що трапилося з тобою? І як ти потрапив у таку халепу?
Іса все розповів і про жінку, і про її пораду.
Ярмагомед сказав:
— Послухай, друже. Нас було сорок чоловік, коли ми з караваном в сто верблюдів поверталися із заробітків. Цілісінький день ми їхали і ніде не зустрічали доброго місця для ночівлі. Коли почало сутеніти, вдалині запримітили ми печеру. Всі сорок чоловік та верблюди помістилися в ній. З ранку прийшов якийсь чабан зі своїми вівцями і надибав людський череп. Він піддяг його посохом й щосили жбурнув далеко-далеко. Виявляється, печера, в котрій ми розмістилися, була людським черепом. Ми не встигли навіть прокинутися, як всі загинули, за винятком мене і мого товариша. Нам пощастило, ми впали на м'які паки, тому й не розбилися. Мені вибило тільки зуб, а в товариша були зламані ніс та нога.
А тепер сам подумай, які люди є на землі і хто з них герой.
Коли Іса повернувся додому, то більше не лупцював свою дружину. Тепер він пас верблюда на Вацілу і напував його в озері Кунбяр.
Перш ніж рухатися далі, хочу попередити тебе, о терпеливий Читачу, про деякі особливості теорії відносності усього сущого. Справа в тому, що різноманітні концепції, думки, та погляди, нагромаджені одні на другі інколи раптом утворюють звивистий і розгалужений лабіринт, заставлений кривими дзеркалами. То ж не дивно, що з часу створення усього сущого, в подібних лабіринтах заблукала не одна мудра істота. Додам також, що в такій ситуації жодна нитка Аріадни не здатна врятувати пошуковця, бо початок шляху є одночасно і його кінцем…
А ще пригадалися мені влучні слова Остапа Бендера:
— Грає людиною доля. А людина грає на трубі.
Корисне чтиво від CRESPO:
Категорії
- БЛОҐОТЕКА
- Конструктивная беззаботность
- Копірайтер. Нормальна анатомія
- НОВИНИ
- СТАТТІ
- Ще 1001 оповідка
Останні публікації
- Фільми для рекламників
- Легендарний посібник-мандрівник повернувся до Львова
- Хмельничани взяли участь у тренінгу Трухімовича «Корови не винні»
- Посібник «Реклама. Конспекти копірайтера» вирушив у всеукраїнську мандрівку
- 17 вересня відправляємо посібник у всеукраїнську мандрівку
Останні коментарі
- Влад до Креатив – наше все або битва між двома офісними будівлями
- Володимир до Фільми для рекламників
- Сергій Трухімович до Оповідь сімдесят третя, у котрій виявляється, що параноя подруга не тільки розвідника, а й селянина
- aweqwe до Оповідь сімдесят третя, у котрій виявляється, що параноя подруга не тільки розвідника, а й селянина
- Nata до Коворкінги України – дослідження Трухімовича