Оповідь шістдесят третя, у котрій Читач має шанс перетворитися на Чомусика

Слава Аллаху, милосердному і щедрому Творцю усього сущого по цей і по той бік реальності, невичерпна креативність Якого заповнила цей і той світи найрізноманітнішими мешканцями: видимими і невидимими для ока людського. І кількість їх, о вдумливий Читачу, незліченна, так само як незліченною є кількість атомів у фізичному тілі твоєму. Тому й не дивно, що жоден із земних словників, ані друкований, ані електронний не здатен вмістити в собі в алфавітному порядку назви усіх тих істот. Тому, о цікавий Читачу, на букву «Ча» ти віднайдеш Чанахи, Чебоксари, Чебуреки та інші звиклі твоєму шляхетному вуху слова, проте не трапиться тобі Чебурашка, Чуні-Муні, Чомучка та інші дивні слова.

Чебурашка і Чуні-Муні, без сумніву, цікаві істоти, однак на разі нас цікавить Чомучка.

Лецзи навчався стріляти з лука. Влучивши в ціль, він звернувся за подальшими вказівками до Охоронця Кордонів. Той запитав Лецзи:

— Чи знаєш ти, чому влучив у ціль?

— Не знаю, — знизав плечима Лецзи.

— Отже, ти ще не оволодів майстерністю.

Лецзи пішов, вправлявся ще три роки, потім знову з'явився з доповіддю.

Охоронець Кордонів запитав:

— Чи знаєш ти, чому влучив в ціль?   

— Знаю, — ствердно відповів Лецзи.

— Тепер ти оволодів мистецтвом! Бережи і не забувай! Чини так, вивчаючи не тільки стрільбу з лука, а й самого себе, і царство. Адже мудрий чоловік пізнає не існування та загибель, а їх причини.

Чи пам'ятаєш ти, о допитливий Читачу, той благословенний час, коли твоє спілкування із велетами-дорослими розпочиналося із запитального слова «Чому?»? Можливо, тоді до тебе зверталися, використовуючи почесне звання Чомусик.

Якщо, о шановний Читачу, тобі не хочеться пригадувати ті часи, або ти соромишся носити це почесне звання Чомусик, то скоріше за все твій ентузіазм пошуковця наштовхнувся на директивний циркуляр дорослих: «Не став дурних запитань!» і перетворився на енурез.

А бути інколи Чомусиком, о талановитий Читачу, дуже корисно і в дорослому віці, адже  запитання «Чому?», особливо у поєднанні із запитанням «Як?» дає змогу виробити методологічний підхід до бізнесу, до того чим ти займаєшся.

І наявність, о Читачу, ефективного підходу, методу є стратегічно важливим питанням у сучасному бізнесі, коли гігабайти інформації наче щедра травнева злива поливають щодня наші мудрі та світлі голови.

Візьмемо до прикладу рекламу. Її еволюція,  якщо ти зауважив, о спостережливий Читачу, відбувається за рахунок вдосконалення чи трансформації носіїв рекламного повідомлення: усне повідомлення (крикуни, глашатаї, галайкали) → письмове оголошення (спочатку на камені, потім на папері) → оголошення в друкованих ЗМІ → радіореклама → телереклама → зовнішня реклама (біг-борди; сітілайти) → реклама в телефоні → Інтернетреклама → далі буде.

Проте, якими б не були ці носії, вони є лише частиною реклами, як такої, а вона незалежно від того, який носій обрано, розпочнеться з:

1. відповіді на ключові питання: «Хто ми?» і «Хто вони? (наші покупці)».
2. розробки ідеї, гасла, позиціонування компанії;
3. вибору об'єкту реклами;
4. постановки мети і завдань реклами;
5.  вироблення стратегії і тактики реклами;
6. вибору каналу комунікації із цільовою аудиторією[1];

 І тільки після цього обирається той чи інший носій рекламного повідомлення, про які йшлося вище.

Власне перераховані мною пункти, о Читачу, формують відповіді на питання «Чому?» і «Як?», дають певний метод.

Бо що тобі з фактів, о підприємливий Читачу, наприклад, що ролик на ТБ охопить таку-то кількість аудиторії, якщо ти не знаєш чи це твої потенційні покупці? Чи коли ти не знаєш про свої переваги і не знаєш, а що ж ти хочеш повідомити своїм постійним та потенційним покупцям. Я вже й не згадую про важливість запитання «Чому?» під час маркетингових досліджень.

Наведу тобі, о допитливий Читачу один приклад.

Одна компанія успішно торгувала пральними порошками і запропонувала своїм покупцям велику і об'ємну упаковку. Вони виходили з розрахунку, що для великої родини потрібно багато прального порошку, тому, напевно, їм буде зручніше купити одну велику пачку, аніж 5-6 маленьких. А отже вони очікували, що купуватимуть порошок в таких упаковках домогосподарки.

І їхній порошок продавався. Втім, успіх їх не розслабив і вони запитали себе «Чому, власне?». І виявилося, що купують не домогосподарки, а холостяки — вони хоч і перуть рідше, але для них така упаковка виявилася зручною: раз купив і цілий місяць маєш чистий спокій. А от, щодо жінок, то виявилося, що вони на раз багато купують і зайві кілограми у візочку їм ні до чого, а оскільки, вони купують часто, то їм зручніше купувати маленькими порціями.

Ось такі важливі деталі, здатні виявити допитливі Чомусики.

До слова, а чому люди звертаються саме до тебе?