Тринадцять фактів про мозок людини

Сучасні вчені запевняють, що роботу нашого головного мозку можна сміливо порівнювати зі злагодженою діяльністю 10 000 окремих комп'ютерних мікропроцесорів. І цей факт у тих же вчених викликає щирий подив: “І як це людині вдається відчувати і сприймати себе цілісною особистістю?”.

Мозок, як і м’язи, чим більше його тренуєш, тим більше він росте і краще функціонує. Інтелектуальна активність стимулює продукування нових нейронів та інших клітин, що в цілому, окрім покращення розумової діяльності, зменшує ймовірність виникнення захворювань мозку.

Доведено, що організм у відповідь на розумову діяльність створює нові нейрони протягом усього життя.

На розвиток мозку чудово впливають:

1. Заняття незнайомою діяльністю.
2. Спілкування з тими, хто має вищий, аніж ваш, рівень інтелекту.
3. Нові враження, емоції, відчуття (навіть коли просто вирушити на екскурсію чи на відпочинок у нове місце).
4. Вивчення нового.
5. Молитва і медитація, а також інші способи зосередження та концентрації уваги. В такому стані мозок працює на рівні дельта хвиль, що притаманно немовлятам у перші шість місяців їхнього життя, коли сприйняття інформації проходить без осмислення та аналізу, а відбувається проста фіксація реальності.
6. Постійні заняття спортом. Вони збільшують кількість капілярів у мозку, що дозволяє доставляти більше кисню та глюкози. Колишні спортсмени з віком втрачають ментальне здоров’я рідше за інших. Винятком є, мабуть, боксери та представники тих видів спорту, де високий ризик отримати травми голови.
7. Читання вголос і обговорення прочитаного. Це твердження більше стосується дітей, однак, гадаю, дорослим теж не завадить щось прочитати і обговорити отриману інформацію з друзями.

Мозок прокидається довше, аніж інші органи та системи. Дуже корисно окрім дій, що посилюють метаболічні процеси (сніданок, гімнастика), зробити й невеличку розминку для мозку. Наприклад, розгадати кросворд чи обміркувати парадокс.

Прокинутися зранку і під час робочого дня мозку допомагає позіхання. Під час позіхання ми робимо глибокий вдих, і в легені надходить більше повітря та кисню. Останній потрапляє в кров і живить головний мозок.

Поширена думка, що ми використовуємо лише 10% від усього потенціалу головного мозку, є хибною. Мозок завжди використовує саме стільки ресурсів, скільки йому потрібно, і саме ті свої частини, які функціонально відповідальні за вирішення тих чи інших поставлених йому завдань.

Відповідно, стверджувати, що ми використовуємо мозок на 10% — однаково, що казати, буцім ми, слухаючи одну радіостанцію, використовуємо можливості радіо на 1%, бо в діапазоні радіочастот є ще 99 радіостанцій.

Мозок краще розуміє мову чоловіків, аніж жінок. Чоловічі та жіночі голоси діють на різні ділянки мозку. Жіночі голоси мають ширший діапазон частот і зазвичай лунають на високих частотах.

Словом, людському мозку аби “розшифровувати” сенс того, що каже жінка, доводиться залучати додаткові ресурси.

Навіть люди, що страждають від слухових галюцинацій, частіше чують саме чоловічі голоси.

Щоразу, коли ми кліпаємо, наш мозок працює і тримає речі освітленими, певним чином запам’ятовуючи “картинку”. Інакше увесь світ занурювався б у темінь щоразу в ту мить, коли ми кліпаємо (близько 20 000 разів на день).

Впевненість в успіху навчання може виявитися важливішою, аніж інтелектуальний потенціал. Дослідження доктора Мізерандіно свідчать про те, що переконання у власних здібностях важливіше, аніж їх реальна наявність.

В процесі дослідження 77 дітей віком 8 і 9 років було виявлено, що “діти, впевнені у своїх здібностях, активніше виявляли цікавість та інтерес, отримували від навчання більше задоволення і краще виконували завдання”.

З 1993-го року у світі живе міф, що музика Моцарта робить немовлят та дітей розумнішими. Насправді ж у журналі “Nature” був опублікований матеріал про дослідження, згідно з результатами якого 10-хвилинне прослуховування творів Моцарта покращувало результати контрольних робіт студентів коледжів. Медіа, замінивши “студентів” на “немовлят”, швидко зробило новину сенсаційною.

Деякі джерела вказують, що поширення міфу про музику Моцарта було вдалим маркетинговим ходом, позаяк саме публікації про позитивний вплив музики на інтелектуальний розвиток дітей спонукали людей купувати диски із записами Моцарта.

Але разом з цим є дані, що музика таки покращує процес навчання. Легка фонова мелодія, бажано без слів, полегшує виконання навчальних завдань.

Гадаю з кожним бувало таке, що у нього в голові крутився фрагмент якоїсь простої пісеньки чи мелодії. І відбувалося це само по собі та без нашого на те бажання – так ніби невидимий палець натискав на кнопку відтворення по колу.

Точні механізми цього явища все ще не до кінця зрозумілі. Проте дослідники визначили, що одним з ключових елементів є "Ефект Цейгарника", який полягає в тому, що наш мозок схильний до того, щоб краще запам'ятовувати неповні або незавершені завдання аніж завершені.

І от, коли ми чуємо привабливу пісню, але не дослуховуємо її до кінця, то наш мозок може продовжувати відтворювати її, намагаючись "завершити" музичну послідовність.

То ж дослуховуйте пісні до кінця.

Робота пам’яті у мозку дуже відрізняється від тої, що є у комп’ютерах. Машини використовують адресний принцип розміщення і відтворення інформації. Тобто їм достеменно відомо, що на диску Е у теці "Мої документи" є файл "Список завдань". І коли ми хочемо згадати, що ж у тому списку, то відкриваємо його і читаємо.

Натомість пам'ять мозку є контекстною і працює асоціативно. На вулиці ми бачимо, як дитина їсть морозиво, і згадуємо, що забули купити додому десерт.

Загалом, ми оперуємо трьома видами пам’яті: короткотермінова, довготермінова, сенсорна.

Сміх як процес потребує активності щонайменше п’яти областей мозку:

1. Ліва частина кори головного мозку аналізує репліку і розбирає її на частини.
2. Активується велика частина лобної долі, що відповідає за соціальну поведінку.
3. Права півкуля аналізує сенс жарту.
4. Потилична доля опрацьовує візуальні сигнали: як люди довкола реагують на жарт.
5. Рухові області мозку подають сигнал до відповідних м’язів, викликаючи їх скорочення та характерні звуки (під час сміху працює 17 м’язів обличчя і 80 м’язів тіла).

Тут об’єднано відомості про деяких кількісні показники:

• Сигнали у нервовій системі людини сягають швидкості до 288 км/год.
• Клітини головного мозку – основні споживачі життєвих ресурсів. Маса мозку усього 2% від маси тіла, однак щосекунди крізь нього проходить 15% усієї крові, і він засвоює 20% кисню та поживних речовин.
• У мозку приблизно 100 мільярдів нейронів (клітин, що генерують та передають нервові імпульси). А кожний з них зоврема пов'язаний із 10 000 інших нейронів.
• Середня кількість думок, що сновигають у нашій голові протягом дня, сягає 70 000.

На цьому все. Пишайтеся собою, своїм мозком і своїми життєвими досягненнями.

Сподіваюся, у ваших головах посвітліло.