Блог

Абсолютний кінець епохи раціональності

Корисне
Наша бульбашка міцна. Ми всі віримо в критичне мислення, робимо свідомий розважливий вибір, голосуємо на виборах раціонально, думаємо холодною головою, оперуємо фактами та доказами. До наступного срачу. До наступного фейку. До наступного зашквару.
Слухайте також аудіоверсію цієї статті:
Якось 27-го вересня 2021-го року ТСН на своєму сайті публікує статтю із заголовком:

"Фонить": у Одесі мати школяра поскаржилася, що в сина болить голова, коли він наближається до вакцинованої вчительки.

Тобто поява україномовного відеопосібника з реклами для початківців це не новина, а от маячня про вакцинацію, дуже навіть ок. І пресанонси розсилати не треба.

А ще є інше питання, як мати школяра у двадцять першому сторіччі може прийти до наступних висновків. Цитую:
Син останнім часом почав скаржитися на головний біль. Спершу я не звернула увагу, але коли це почало повторюватися на 2-й, 3-й день скарг і похід до медсестри, почала розбиратися, у чому проблема. І виявилося, голова болить у сина та інших однокласників, коли вони сидять поблизу вчителя 1-2 парти і після спілкування поруч із вчителем. У знайомих матусь аналогічна ситуація. Я підозрюю, що причина головного болю у учнів — вакциновані вчителі.
Це було би дуже смішно, якби не було так сумно. Бо ж саме від цих людей ми очікуємо раціонального, свідомого вибору в межах наших маркетингових чи політичних комунікацій.

Ця для них ми пишемо гайди, як тверезо обирати, як не вірити популістичним обіцянкам, як визначити, де брехня, де правда, як проводити фактчекінг. Про інформаційну гігієну розповідаємо. І на виході, що?

Ми можемо сказати, що все це епоха постравди і що фейкньюз рулить і таке інше.

Але чому фейк перемагає правду і звідки взялася ота епоха постравди. Вам цікаво? Мені також. Зараз розповім.

Теорія дуального мислення

Почнемо з того, що згадаємо про Даніеля Канемана. Він прихильник теорії дуального процесу мислення, яку запропонував ще в XIX сторіччі філософ та психолог Вільям Джеймс.

Отож згідно теорії дуального процесу, мислення складається з двох розумових процесів:

  • Інтуїтивне розуміння (intuitive understanding) — швидке, підсвідоме, видає мимовільний умовивід емоційного характеру на основі минулого досвіду та звичок.
  • Логічне міркування (logical reasoning) — повільний, послідовний, гнучний, усвідомлений процес, що формує погляди людини, оцінки, думки в стосунку до будь-чого.

Ми — людиська — використовуємо обидава ці підходи і кожен з них має свої плюси та мінуси. Ну, це зрозуміло. І я не хочу применшити значимість інтуїтивного розуміння, бо саме воно дає нам можливість імпровізувати та отримувати інсайти.

Тим не менше логічне міркування, раціональне мислення в тракті еволюційного розвитку homo sapiens дало змогу людям досягнути прогресу в освіті, науці та технологіях. І, врешті, придумати на свою голову соціальні мережі та смартфон.

Інакше кажучи разом з раціональним підходом ми маємо набір правил та інструментів логіки, ймовірностей та емпіричних міркувань. Саме вони допомагають усувати упередження, фанатизм, фобії, забобони, конспірологічні фантазії.

Злет і падіння раціональності у мові

І ось тепер ми готові з вами поговорити про одне дослідження щодо людського мислення. З цього місця докладніше, будь-ласка, як це можливо дослідити мислення? Через мову, шановний. Мова і мислення тісно пов’язані між собою. Відтак зміни мислення будуть помітні у змінах мови. Геніально, правда? Просто зроби контент-аналіз.

Цим і зайнялися Марет Схеффер та його команда. Дослідження називається “Злет і падіння раціональності в мові”. Вони за допомогою Google nGram Viewer провели контент-аналіз мільйонів книг англійською та іспанською мовами, що були опубліковані у період з 1850-го до 2019-го року. Простою мовою — вони рахували слова, які вказують чи на логічне розмірковування чи на інтуїтивне розуміння.

І ось результат:
  • Використання слів “визначити”, “прийти до висновку” та інших, що пов’язані із раціональністю та аргументацією, що базується на фактах зростало у період між 1850 та 1980-ми роками.
  • В 1980-му епоха раціональності закінчилася. Частота раціональних слів почала знижуватися. Натомість емоційно забарвлені слова, такі як “відчувати”, “вірити” почала зростати.
  • З 2007-го тренд ірраціональності доповнився іншою тенденцією — з’явилося більше слів, що апелюють до власного досвіду на противагу словам, що описують колективно визнані істини. І розвиток цієї тенденції пов’язують з появою соціальних мереж. Нагадаю Фейсбук з’явився у 2004-му. А перша соціальна мережа SixDegrees — в 1996-му.
Автори дослідження про всяк випадок провели цей обрахунок і для інших мов. Результат — такий же.

Що це означає для медійних комунікацій:

Під впливом гуманітарного тренду ірраціональності факти не працюють в якості інструменту для переконань. Надто коли йдеться про політику та моральні категорії.

А чим же тоді переконувати?

Довести істинність своєї позиції можливо тільки апелюючи до власного досвіду. І найкраще, коли цей досвід пов’язаний із заподіянням особистої шкоди. (джерело 1; джерело 2)

Тобто суб’єктивні враження є більш істинними, аніж об’єктивні факти.

Тобто факт, що у 2020-му році зареєстровано мРНК-вакцину, яку розробили у рекордні строки — 11 місяців — завдяки 30-ти рокам попередніх досліджень цієї технології в суху програє історії жіночки з Одеси про головний біль її сина, що з’являється біля вакцинованої вчительки.

От живіть тепер з цим.

Куди це нас приведе?

Щоб отримати відповідь на це запитання деякі автори пропонують подивитися дві кінострічки:


І це доволі таки песимістичний прогноз.

Однак, можливо варто трохи інакше на все це поглянути? А що якщо ірраціональний не означає тупий? Адже відхід від раціональності, від думання веде нас до відчування себе, до прояву власної індивідуальності, а значить до різноманітності.

Ми досліджуємо внутрішній світ, свої емоції. До речі Ліза Барет довела, що емоції не вроджені і не має золотого стандарту емоцій. Кожного разу ми конструюємо емоції, задіюючи різні частини мозку. І це справжній переворот у науковому світі.

Так, занурення в ірраціональність має свої вразливості — ми більше віримо фейкам. Але хто, бляха, ті фейки створює? Так ті ж самі люди. Просто перестаньте брехати, маніпулювати, зловживати, паразитувати. Поважайте один одного і будьте відповідальні за ту медійну бульбашку, яку ви приручили.

Наприклад у 2017-му році британське наглядове відомство з рекламних стандартів (ASA) у рекламі туші для очей Rimmel помітили деталі, що вводять покупців в оману. Там були присутні штучні вії, а також застосовувся фотошоп під час монтажу.

А от Dove у березні 2023-го запустив кампанію TurnYourBack і закликав людей не використовувати новий фільтр Bold Glamour у Тік-Ток. Зробили добру справу і Канського Лева отримали.

Що робити

  1. Відповідально ставитися до того, що о ми говоримо заявляємо від імені нашої компанії чи бренду. Інакше кажучи генеруйте екологічно чистий контент.
  2. Все ж таки зі школи вчити дітей. Виробляти в них звичку правильно взаємодіяти з контентом. От поки ми тут “бла-бла-бла” у Фінляндії вже все працює. З 2016-го року. З дитячого садочка люди засвоюють факт-чекінг.
  3. Розповідайте історії про своїх людей (маю на увазі вашу цільову аудиторію).
  4. Використовуйте метафори, тобто важкі, складні речі пояснюйте за допомогою знайомих і простих асоціацій. Наприклад. Шанс людини виграти в лотерею десь один до 302-ох мільйонів. Складно збагнути оце величезне число, правда? А якщо я запропоную вам уявите поле, на якому стоіть 66 ван. О, це вже схоже на правду. І кожна з цих ван наповнена зернятками рису. Ага, бачу. Між іншим в одну ванну поміститься 4,5 мільйона зернинок. І от серед всього того рису в якійсь одній ванні заховано золоте зернятко. Спробуйте тепер його знайти. Є шанс підійти до якоїсь ванни, запхати руку в той рис і витягнути золоте зернятко. Є, але цей шанс один до 302 мільйонів.
  5. Практикуйте корпоративну соціальну відповідальність свого бізнесу. Саме тут ви можете діяти ірраціонально, саме тут ви матимете безліч персональних історій із заподіянням особистої шкоди. Більше того, ваш бренд буде тим героєм, який рятує людей. І саме за ваші добрі справи вас будуть любити і поважати.

Тут ще доречно згадати про 5P, які не product, price, people, place, promotion, а purpose, pride, partnership, protection, personalization. Але я вже про це розповідав у подкасті про соціальну відповідальність.

UPD: John Burn-Murdoch X Google Ngram

John Burn-Murdoch використав Google Ngram для порівняння слів, орієнтованих на прогрес, в англійських та іспанських текстах з 1600 року (Джерело 1; Джерело 2).
Частота використання термінів, пов'язаних з прогресом, поліпшенням і майбутнім, знизилася приблизно на 25 відсотків з 1960-х років, в той час як терміни, пов'язані з загрозами, ризиками і занепокоєнням, стали в кілька разів більш поширеними.

Отже умовний Захід почав відходити від культури прогресу до культури обережності, занепокоєння і несхильності до ризику. Економічне зростання за той самий період сповільнилося.
Сподіваюся у ваших головах посвітліло.