04-го січня 2024-го року подкасту "Трохи Мович" виповнюється один рік. З цієї нагоди підготували оригінального контенту — гонських віршів. Ці вірші випробувано на слухачах і декому вони сподобалися. То ж є ймовірність, що й вам щось з того гону зайде.
Слухати аудіоверсію:
#1 Не цурайся своєї агрокультури
Не цурайся своєї агрокультури,
Бо тебе засміють тещині кури.
Рискаль обгорни ніжно руками
І гайда на село – до рідної мами.
Закопай на городі картопляні плоди,
Зверху налий побільше води,
Додай перегною для файного росту
Картопелька буде найліпшого Госту.
Бур’яни повисмикуй, інакше триндець,
Увесь бульборіст піде нанівець.
Жука з Колорадо убивай, коли спит
Най згине у пеклі проклятущий гаспид.
Захищай свій город, свою рідну земельку,
Люби її щиро, хоч вона і маленька.
Твоя кров, і твій піт, біль в поясниці
То заплата за ласку Урожайної Жриці.
Чорнозем розродиться важким корнеплодом
І ти не зганьбишся перед всеньким народом.
І слава тобі і радісні воплі
За те, що в підвалі повно картоплі.
Хоч вари, хоч засмаж, хоч сирою кусай
Вистарчить доки не прийде місяць май.
А далі все знову у тому ж порядку:
Хапаєш рискаль і пензлюєш на грядку.
Бо тебе засміють тещині кури.
Рискаль обгорни ніжно руками
І гайда на село – до рідної мами.
Закопай на городі картопляні плоди,
Зверху налий побільше води,
Додай перегною для файного росту
Картопелька буде найліпшого Госту.
Бур’яни повисмикуй, інакше триндець,
Увесь бульборіст піде нанівець.
Жука з Колорадо убивай, коли спит
Най згине у пеклі проклятущий гаспид.
Захищай свій город, свою рідну земельку,
Люби її щиро, хоч вона і маленька.
Твоя кров, і твій піт, біль в поясниці
То заплата за ласку Урожайної Жриці.
Чорнозем розродиться важким корнеплодом
І ти не зганьбишся перед всеньким народом.
І слава тобі і радісні воплі
За те, що в підвалі повно картоплі.
Хоч вари, хоч засмаж, хоч сирою кусай
Вистарчить доки не прийде місяць май.
А далі все знову у тому ж порядку:
Хапаєш рискаль і пензлюєш на грядку.
#2 Каже Свинка: "Рох-рох-рох"
Каже Свинка: «Рох-рох-рох!
Зметикуємо на трьох?
Як поснуть людиська в хаті
Розпочнемо файне паті
Нажеремося як свині
Морди будуть сині-сині».
Песик каже: «Гав-гав-гав!
Я чекушечку десь мав.
Ґазда гнав оце сивуху
І попав, слинько, під муху.
Ну а я схопив пляшчину
Й заховав на сю причину».
Миня каже: «Му-му-му!
Одного̒ я не пойму.
Хто ж це третій буде з вами
Напиватись до нестями?
У хліву тварин багато
Кожен хтівбись мати свято».
В голос Півник: «Ку-ку-рі̒-ку!
Ду̒рні будете довіку!
З того, що заникав Песик
Не нап’ється і Телесик.
Той байстрюк, що бив курчат,
Здер би з нього шкуру кат!».
Соловейко: «Тьох-тьох-тьох!
Треба нам залізти в льох.
В нім бухла, що не злічити!
Їжа є. То ж будем ситі.
Сивий Щур краде там шинку
Й продає вовкам на ринку».
Каже Коник: «Іго-го-го!
Стане навіть і того,
Що закопано в городі.
Там десь літрів з десять вроді.
Під парканом – поміж трав.
Місце знаю – там орав».
Кицька каже: «Мур-мур-мур!
Як учив покійний кнур,
Треба вибрати гонця.
Він і принесе винця,
Чи горілку, чи коньяк.
То його вже клопіт – як».
Й почалося: «Гав-гав-гав!
Рох-рох-рох і Му-му-му!
Ку-ку-рі-ку! Тьох-тьох-тьох!
Бе-бе-бе і Ме-ме-ме!
Ко-ко-ко і Мур-мур-мур!
Га-га-га і Гур-гур-гур!
Жінка каже: «Чоловіче,
У хліві неначе віче.
Глянь, чого реве скотина.
Ясла ж повні, може дрина
Дати щедро кожній тварі.
Йди, сьогодні ти в ударі».
Чоловік промовив: «Блять!
І чого вони не сплять?»
Випив чарку, борщ доїв
Та й поплентався у хлів.
Глянув мовчки він з-під лоба,
Полякалася худоба.
Вмить пропала всім охота
Випить навіть і компота.
Зметикуємо на трьох?
Як поснуть людиська в хаті
Розпочнемо файне паті
Нажеремося як свині
Морди будуть сині-сині».
Песик каже: «Гав-гав-гав!
Я чекушечку десь мав.
Ґазда гнав оце сивуху
І попав, слинько, під муху.
Ну а я схопив пляшчину
Й заховав на сю причину».
Миня каже: «Му-му-му!
Одного̒ я не пойму.
Хто ж це третій буде з вами
Напиватись до нестями?
У хліву тварин багато
Кожен хтівбись мати свято».
В голос Півник: «Ку-ку-рі̒-ку!
Ду̒рні будете довіку!
З того, що заникав Песик
Не нап’ється і Телесик.
Той байстрюк, що бив курчат,
Здер би з нього шкуру кат!».
Соловейко: «Тьох-тьох-тьох!
Треба нам залізти в льох.
В нім бухла, що не злічити!
Їжа є. То ж будем ситі.
Сивий Щур краде там шинку
Й продає вовкам на ринку».
Каже Коник: «Іго-го-го!
Стане навіть і того,
Що закопано в городі.
Там десь літрів з десять вроді.
Під парканом – поміж трав.
Місце знаю – там орав».
Кицька каже: «Мур-мур-мур!
Як учив покійний кнур,
Треба вибрати гонця.
Він і принесе винця,
Чи горілку, чи коньяк.
То його вже клопіт – як».
Й почалося: «Гав-гав-гав!
Рох-рох-рох і Му-му-му!
Ку-ку-рі-ку! Тьох-тьох-тьох!
Бе-бе-бе і Ме-ме-ме!
Ко-ко-ко і Мур-мур-мур!
Га-га-га і Гур-гур-гур!
Жінка каже: «Чоловіче,
У хліві неначе віче.
Глянь, чого реве скотина.
Ясла ж повні, може дрина
Дати щедро кожній тварі.
Йди, сьогодні ти в ударі».
Чоловік промовив: «Блять!
І чого вони не сплять?»
Випив чарку, борщ доїв
Та й поплентався у хлів.
Глянув мовчки він з-під лоба,
Полякалася худоба.
Вмить пропала всім охота
Випить навіть і компота.
#3 Бабки. Бабло. Бабоси. Бабосікі
БАБКИ. БАБЛО. БАБОСИ. БАБОСІКІ.
Нюхають знов заплакані носікі.
ЧАТЛИ. БАБЛІШКО. МАНЮХИ. ГРОШИКИ.
Довкола усі чемні хорошики.
ВОЗДУХ. БАБУЛІ. ЛАВЕ. БАБУЛЄСИ.
Шикуються в ряд картонні принцеси.
ГРОШІ. ГРОШВА. ГРОШЕНЯТА. ФІЛОЧКИ.
Легко кілочки входять у дірочки.
ХРУСТИ. НАЛІЧМАН. ПАПЕРИ. МАММОНА.
Нема берегів і все тобі мона.
КАЛАБАШКІ. БОБИ. ДЄНЬГІ. ДЄНЬЖАТА.
Там, де не сіяв, зумієш віджати.
НАЛІК. НАЛІЧКА. НАЛ. МАНІ. МАНЄТИ.
Летять пішоходи прямо в кювети.
КЕШ. ЛАВАНДОС. ЛАВЕШКИ. БАБУЛЄЧКІ.
Хаває піпл усі твої мулєчкі.
БАШЛІ. ФІНАНСИ. САРМАК. ФІТІ-МІТІ.
Двері у рай і у пекло відкриті.
ПРЕС. ФІЛАРЄТ. ЗУЗИ. ФІЛКИ. КАПУСТА.
Скільки б не витратив – все буде густо.
Нюхають знов заплакані носікі.
ЧАТЛИ. БАБЛІШКО. МАНЮХИ. ГРОШИКИ.
Довкола усі чемні хорошики.
ВОЗДУХ. БАБУЛІ. ЛАВЕ. БАБУЛЄСИ.
Шикуються в ряд картонні принцеси.
ГРОШІ. ГРОШВА. ГРОШЕНЯТА. ФІЛОЧКИ.
Легко кілочки входять у дірочки.
ХРУСТИ. НАЛІЧМАН. ПАПЕРИ. МАММОНА.
Нема берегів і все тобі мона.
КАЛАБАШКІ. БОБИ. ДЄНЬГІ. ДЄНЬЖАТА.
Там, де не сіяв, зумієш віджати.
НАЛІК. НАЛІЧКА. НАЛ. МАНІ. МАНЄТИ.
Летять пішоходи прямо в кювети.
КЕШ. ЛАВАНДОС. ЛАВЕШКИ. БАБУЛЄЧКІ.
Хаває піпл усі твої мулєчкі.
БАШЛІ. ФІНАНСИ. САРМАК. ФІТІ-МІТІ.
Двері у рай і у пекло відкриті.
ПРЕС. ФІЛАРЄТ. ЗУЗИ. ФІЛКИ. КАПУСТА.
Скільки б не витратив – все буде густо.
#4 Чогось комусь кудись до когось
Чогось комусь кудись до когось
Із чимось дещо ніби хтось.
Таке-сяке, там-те, абощо,
Аби колись десь якось щось.
Туди-сюди, попід, між іншим,
Тихцем-мигцем, кругом бігом.
Ні в сих, ні в тих, але здебільше.
Хоч би там як. Та загалом…
При тому з тим, затим і тощо,
Ось так приблизно. І тому
Можливо так, проте не точно.
Зате відомо, що й кому.
Між тим, до слова, принагідно –
Якби ж то знати, як би міг,
То, ясно, що було би видно,
Пощо стирав підошви ніг.
Із чимось дещо ніби хтось.
Таке-сяке, там-те, абощо,
Аби колись десь якось щось.
Туди-сюди, попід, між іншим,
Тихцем-мигцем, кругом бігом.
Ні в сих, ні в тих, але здебільше.
Хоч би там як. Та загалом…
При тому з тим, затим і тощо,
Ось так приблизно. І тому
Можливо так, проте не точно.
Зате відомо, що й кому.
Між тим, до слова, принагідно –
Якби ж то знати, як би міг,
То, ясно, що було би видно,
Пощо стирав підошви ніг.
#5 Черпи, Черепахо! Черпай до черпання!
Черпи, Черепахо! Черпай до черпання!
Черепні черпала черепи як черпом!
Черепашним черепом об череп черепно
Черепай, черепай і черепне черпак!
Черпухай, Черепахо! Черпало черпате
Черепить над черепом черпаті черпи!
Черпий череп у черпі черепи̒ть черпо-черпо
І черепне черпато черепатий черпак!
Черпитай, Черепахо! Черпадло для че̒рпів!
Для черпів черпатих, що черпом не черпнуть.
А ти, Черепахо – черпихата черепня!
Ти черпом черепнеш і черепне черпак!
Черепні черпала черепи як черпом!
Черепашним черепом об череп черепно
Черепай, черепай і черепне черпак!
Черпухай, Черепахо! Черпало черпате
Черепить над черепом черпаті черпи!
Черпий череп у черпі черепи̒ть черпо-черпо
І черепне черпато черепатий черпак!
Черпитай, Черепахо! Черпадло для че̒рпів!
Для черпів черпатих, що черпом не черпнуть.
А ти, Черепахо – черпихата черепня!
Ти черпом черепнеш і черепне черпак!
#6 У колектив робітничий робити роботу
У колектив робітничий робити роботу
Робітник роботящий потрібен.
Досвід роботи для нас не важливий,
Лиш би бажання заробити своє.
Платню заробітну, як чесний заробок
Він заробить в робочі години.
Місце робоче у робітні просторій
Матиме він і ро̒бота в поміч.
Синю робу, а також рукавиці робочі
Видаються робочим комплектом.
Роботяги, пишіть, ждемо вас на роботі,
Бо нероби не роблять роботу свою.
Їм пороблено так, що в неробстві сконають
І за них доробляти доводиться нам.
Тому робітник роботящий потрібен
Робити роботу неробам на зло.
Робітник роботящий потрібен.
Досвід роботи для нас не важливий,
Лиш би бажання заробити своє.
Платню заробітну, як чесний заробок
Він заробить в робочі години.
Місце робоче у робітні просторій
Матиме він і ро̒бота в поміч.
Синю робу, а також рукавиці робочі
Видаються робочим комплектом.
Роботяги, пишіть, ждемо вас на роботі,
Бо нероби не роблять роботу свою.
Їм пороблено так, що в неробстві сконають
І за них доробляти доводиться нам.
Тому робітник роботящий потрібен
Робити роботу неробам на зло.
#7 Спинався Тихень над Лісами
Спинався Тихень над Лісами,
Шипляючи між Гілок Свіжаки.
Хмиряло Сонце в жовті Сани
Аби подалі спитись від Жаги.
Триміли поміж мружні Хори
Кибатої в нестямі Комашні.
Наосліп у Кишені шторивсь,
Виймав Нічне у Жменях замашних.
Рогами вперло Місяць штивний
В порожнє Місце, де Будень гуде.
Кружало й тало срібне Поштовиння,
Горнуло в Спомин учорашній День.
Бриніло Дрижаками в Тілі,
Пужались стрімко Мороки у Сні.
Химерю бичило на спілі,
Смачно-величні, цілісні Кусні.
Препильно Темінь жала Видно,
Вженіч ревла між Трав і догори.
Ніхто нікому, та й не встидно
Хоч би які жилавились Горби
Шипляючи між Гілок Свіжаки.
Хмиряло Сонце в жовті Сани
Аби подалі спитись від Жаги.
Триміли поміж мружні Хори
Кибатої в нестямі Комашні.
Наосліп у Кишені шторивсь,
Виймав Нічне у Жменях замашних.
Рогами вперло Місяць штивний
В порожнє Місце, де Будень гуде.
Кружало й тало срібне Поштовиння,
Горнуло в Спомин учорашній День.
Бриніло Дрижаками в Тілі,
Пужались стрімко Мороки у Сні.
Химерю бичило на спілі,
Смачно-величні, цілісні Кусні.
Препильно Темінь жала Видно,
Вженіч ревла між Трав і догори.
Ніхто нікому, та й не встидно
Хоч би які жилавились Горби
