Цей стан можна назвати «Синдром чистого аркуша». Ми боїмося починати, бо не знаємо за що братися чи з чого почати. Через це й відкладають люди у «довгий ящик» магістерські роботи, звіти, проекти, статті, тощо. А потім, коли deadline вже скоро, в режимі авралу штурмуємо вершину. Та звісно, що така робота швидко остогидне.
Тому, починайте працювати. Так, на початку складно, бо потрібно долати інерцію попереднього стану. Однак, коли ви знову і знову кажете собі: «Ну, ось, почитаю цю статтю, і вже точно до роботи» чи «Вип’ю чаю/кави/соку і почну працювати» (чи щось в такому роді) ви посилюєте інерцію байдикування і вам все складніше почати працювати.
Зрозумійте правильно, ми «за» байдикування і підтримуємо ідею гарного відпочинку.
Звісно, також бувають ситуації, коли робота зовсім не йде. Тоді не ґвалтуйте себе, не робіть вигляд, що працюєте, а займіться чимось іншим.